Сесiя Куликiвської селищної ради майже одноголосно вiдхилила введення в райцентрi нових тарифiв на воду.
Наша газета наша газета вже писала в номерi за 27 липня в публiкацiї «Чому дорожчає вода?» про намiри мiсцевої влади в областi рiзко пiдвищити тарифи на водопостачання i водовiдведення. Але на вiдмiну вiд, скажiмо, депутатiв Чернiгiвської мiської ради, якi понуро проштампували й затвердили новi тарифи, пiдсунутi мiськвиконкомом, у Куликiвцi депутати заступилися за людей. Правда, й тарифи тут влада разом з комунальниками прагнула встанови... Читати далі »

Левко Григорович Лук’яненко... Легендарна постать українського нацiонально-демократичного руху. Два тюремнi ув’язнення вiд комунiстичного режиму загальною тривалiстю понад чверть столiття. Причому першим ув’язненням було замiнено попереднiй, найжорстокiший вирок — смертну кару, виконання якої в’язень змушений був десятки днiв чекати у камерi смертникiв. I це за заклик до проголошення незалежностi України. Те, що фальшиво було гарантоване навiть Конституцiєю СРСР, але неможливо було собi уявити в тi глухi часи комуно-радянської iмперiї. Перше ув’яз... Читати далі »

Одна з легенд Помаранчевої революцiї 2004 року баба Параска — проста українська жiнка Парасковiя Василiвна Королюк. Зiзнайтеся, далеко не кожен знає її прiзвище, по батьковi. Звикли вже, напiвжартома, а дехто й напiвiронiчно — баба Параска. А, мiж тим, це людина гострого розуму, якому варто б позаздрити й багатьом нашим полiтикам, людина звичайної, як для України, цебто нелегкої, селянської долi. Мати трьох дiтей. Людина, за плечима якої — десятки рокiв трудового стажу, та ще й якого: колгоспна ферма, цiлина, тайга.
Останнiм часом я не раз спiлкува... Читати далі »

Про сiльських голiв чудово писали класики нашої лiтератури. Почитаймо хоча б знаменитi гоголiвськi «Вечори на хуторi бiля Диканьки». Якi там колоритнi постатi голiв!
У наш бурхливий час без голови — теж нiкуди. Як же нам бути безголовим? За десятки рокiв журналiстської роботи я багато спiлкувався в селах з головами. Одразу зазначу, що в не такi вже далекi радянськi часи голiв у селi було два — колгоспу i сiльради. Називаю їх саме в такiй послiдовностi, бо для кожного було очевидним, що головнiшим був саме перший, колгоспний голова. А другий хоч i уособлював рiдну радянську владу, адже очолював сiльську раду, але явно був у тiнi першого — представника партiйно-колгоспної номенклатури.
Зараз ситуацiя дещо змiнилася. Голова сiльради, або, як ще його називають офiцiйно, — сiльськ... Читати далі »

Торiк наша газета вже повiдомляла, що в Батуринi археологи цiлком iмовiрно нарештi вийшли на залишки головного храму гетьманської столицi часiв її найбiльшого розквiту при Iвановi Мазепi — церкви Живоначальної Трiйцi. Тут уже 12 рокiв працює мiжнародна українсько-канадська археологiчна експедицiя, що провела дуже велику роботу з вивчення забутого й умисне викресленого з нашої iсторiї московськими загарбниками Батурина пiсля його спалення росiйським вiйськом у 1708 роцi. Експедицiя Чернiгiвського педунiверситету працює пiд егiдою Iнституту археологiї Акаде... Читати далі »

30-ий окремий Криворiзький полк зв’язку, що розташований у Чернiговi, вже повнiстю укомплектований спецiалiстами вiйськової служби за контрактом. Про це розповiв заступник командира полку з гуманiтарних питань, пiдполковник Олександр НЕЦВЄТАЄВ:
— Згiдно з вимогами Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006 — 2011 роки, наша армiя повинна стати професiйною. На сьогоднi в деяких вiйськових частинах України проводиться експеримент: у них служать лише «контрактники».
У нашiй частинi служить 201 вiйськовослужбовець, з них 77 жiнок. Вiд початку року на контрактну службу вступило 105 осiб, в основному з областi. Хоча є певна проблема, не вистачає водiїв, треба їх доукомплектовувати, думаємо це питання вирiшити разом з вiйськкоматом. Пам’ятаю, весною прийшов до н... Читати далі »

Уперше Нацiональна премiя України iм.Т.Шевченка присуджена зарубiжному українському поетовi. Уперше — автору, в якого в Українi не вийшла досi жодна книга.
Пан Остап живе самiтником у маленькiй однокiмнатнiй квартирi на другому поверсi варшавської багатоповерхiвки помаранчевого кольору. Так вийшло, що спiлка мешканцiв будинку (є таке в Польщi) недавно пофарбувала дiм саме в цей колiр. У мiстi мешкає донька пана Остапа з чоловiком. Дружина померла. Її прах — в урнi на столику в цiй оселi, що у мальовничому поетичному безладдi обвiшана по стiн... Читати далі »

Дещо велемудра назва чергового засiдання Чернiгiвського прес-клубу реформ не вiдлякнула колег iз мас-медiа: представникiв преси, радiо i телебачення було чимало. Що слухали? «Участь громадян у прийняттi рiшень: яким може бути стратегiчний план розвитку Чернiгова?» Роздiлимо цю назву навпiл. Про те, що вибудовується якийсь «Стратегiчний план розвитку Чернiгова», журналiстам повiдомив, як представник мiської влади, нехай i з невеликою посадою, заступник начальника управлiння iнвестицiй та туризму Чернiгiвської мiської ради Денис Дьомiн. А про те, що самi гр... Читати далі »

Селянина вiдверто тримають за дурня. Якщо, мовляв, ми справдi дамо тобi землю, її в тебе скуплять за безцiнь, а Україна втратить свiй найцiннiший скарб — землю.
Наслiдки такого «реформування» земельних вiдносин на селi катастрофiчнi. З одного боку, земля де-юре i де-факто втратила господаря i пiшла по руках. З iншого, — це стимулювало процеси руйнування села.
Як не дивно, окремi реформатори в цiй руйнацiї вбачають певний позитив. Наприклад, заступник начальника головного управлiння агропромислового розвитку областi А.Максак. Цитую: «На терит... Читати далі »

— Пригадую, як мене запросив на бесiду в обком Компартiї один з партiйних функцiонерiв та iдеологiв. До речi, коли пiзнiше я працював заступником губернатора областi, вiн був моїм пiдлеглим.
— Знаю, про кого Ви говорите. Це був не найгiрший із партфункцiонерiв, принаймнi людина мисляча, вихiдець з простої селянської родини. Вiн запросив Вас поди... Читати далі »

В розлiт з лоточкiв — смугастi бджоли,
То свiтла снопики на цвiт,
Снують, подорожують полем,
Нам додає снаги той лiт.

З пасiчницею Катериною Кальченко ми зустрiлися поблизу примiщення професiйного аграрного лiцею. У пiдпорядкуваннi цiєї русявої жiнки — до 100 бджолиних сiмей: 48 — аграрного лiцею i 42 — своїх, тобто 7 мiльйонiв комах.
— Цей рiк складний для розведення бджiл, — розповiдає панi Катерина. — Холодний квiтень, травень, засуха, тiльки дощi врятували ситуацiю — почала цвiсти гречка. Через це я i роз’єднала... Читати далі »