Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина"

Гоголь живий!

Василь — Mon, 08 Jun 2026 07:29:15 GMT

Коли на Петербурзькому міжнародному економічному форумі американця Філа Річардса представляли журналістам як американського інвестора та економіста, це вже було не просто анекдотом. Це абсолютно гоголівський сюжет, перенесений у XXI століття.

Американець Філ Річардс, якого на Петербурзькому міжнародному економічному форумі представляли журналістам як американського інвестора та економіста, виявився безробітним жителем Денвера, який подорожує Європою автостопом.

За повідомленнями ЗМІ, його буквально зустріли на дорозі, оформили запрошення на ПМЕФ, забезпечили костюмом і бейджем учасника, посадили на профільні сесії та навіть на пленарне засідання форуму.
Після цього російські ЗМІ почали брати в нього інтерв’ю як у представника американського бізнесу та розпитувати про перспективи економічного співробітництва між Росією та США.

Гоголь би аплодував.
Бракує лише сцени, в якій новий Хлестаков розповідає про свої тісні зв’язки з Білим домом, Волл-стріт і найбільшими інвестиційними фондами світу.

Втім, хто знає? Можливо, за час форуму він уже встиг підписати угоду про будівництво тунелю під Беринговою протокою, договір про розробку арктичних родовищ або меморандум про спільне освоєння Марса.
Постає питання: чи читав сам Філ Річардс «Ревізора»?
Якщо читав, то мав швидко зрозуміти, яку роль визначила йому доля. А якщо ще й мав почуття гумору, то напевно вирішив скористатися ситуацією по максимуму.
Сьогодні він, можливо, вже став легендою серед автостопників усього світу.

Але найсумніше полягає в іншому.
Історія смішна не тому, що безробітного мандрівника прийняли за великого інвестора. Таке трапляється.
Історія смішна тому, що ніхто не спробував перевірити, ким він є насправді.

А це вже питання не до Філа Річардса.
Це питання до організаторів форуму, до чиновників, до експертів, до журналістів і до всієї системи, яка настільки потребує підтвердження власної значущості та міжнародного визнання, що готова прийняти за представника американського бізнесу практично будь-яку людину з іноземним паспортом.

Гоголь написав «Ревізора» майже двісті років тому.
Судячи з усього, деякі його герої виявилися напрочуд живучими.

Віталій АНДРІЄВСЬКИЙ

Жук- олень біля меду

Василь — Mon, 08 Jun 2026 06:51:30 GMT

Ось така типова картина вранці на пасіці - біля кількох вуликів вхід до льотків патрулюють рогаті вартові.

Що ж так приваблює жуків-оленів до бджолиної оселі? Напевне, запах меду та прополісу, схожий на запах солодкого соку дерев із їхнього меню. Ранкова прохолода та вологість посилюють аромат меду.

Бджоли жуками зовсім не цікавляться. Не звертають жодної уваги на них, бо вміють чудово розрізняти своїх ворогів за запахом та поведінкою. Жуків-оленів точно немає в цьому переліку. А жук, здається, очей не відводить від льотка, завмер і більше не бачить нічого навколо, не розуміючи, де ж наливають таку смакоту?
Срібне, Чернігівська обл., 06.06.2026

Сергій БЕБИК

Балтійський флот обезкровлено

Василь — Mon, 08 Jun 2026 05:09:43 GMT

Вибух гігантського арсеналу Балтійського флоту підтверджено!

У селищі Велика Іжора дрони рознесли склад, де зберігалися морські міни, торпеди та дефіцитні ракети «Калібр» для підводних човнів. Ті "Калібри", якими кацапи б'ють по українцях!

У мережі ширяться відео з дикою матершиною росіян, які масово і в паніці тікають з регіону під звуки розривів. Військові спецкори визнають, що без цього арсеналу Балтійський флот стає просто забавкою.

До речі, кілька кораблів також уражені, але ще триває уточнення - які саме.

Україна вкотре дивує світ і робить роботу за імпотентних американців та європейців, які б давно мали помножити на нуль військову потугу московитів.

Не Абрамович, і не шрьодери...

Василь — Mon, 08 Jun 2026 04:40:43 GMT

Дуже часто війни програються не на полі бою, де є успіхи, а за столом переговорів.

Зеленський таємно зустрівся з посланцем Путіна - російським олігархом єврейського походження Абрамовичем. Так наче двом євреям легше домовитися... Зеленський визнав факт цієї зустрічі після того, як про неї розповіли інші. Що обговорювали і що вирішили - невідомо. І це небезпечно для України.

Бо як описує Financial Times: "Український лідер, за словами Абрамовича, "вважає, що зможе вирішити все за допомогою магії своєї особистої харизми на зустрічі керівництва", - сказала інша близька до олігарха людина."

Це якась манєчка шоуменська - вважати, що ти подивишся в очі Путіну і виграєш переговори. Шо там хочеш побачити в тих кагебістських очах ? Знову "проста прєкратіть стрєлять?", знову "астанавіцца пасрєдінє"? Хіба незрозуміло, що навіть сам факт безрезультатної зустрічі призведе до послаблення тиску на Москву Рудим Койотом та агентами Москви на мінімалках типу Фіцо?

Переговори потрібні. Щоправда, більше для імітації процесу, як це було з переговорами під стягом Трампа і зіжмаканим прапором США - не більше. Але й переговори повинні проходити за участі європейців, щоб знову не було Оману. І платні шрьодери з меркелями за європейців не рахуються...

Василь ЧЕПУРНИЙ

Вірменія виходить з-під російського впливу

Василь — Mon, 08 Jun 2026 04:01:39 GMT

За інформацією Центральної виборчої комісії країни, після підрахунку бюлетенів з усіх 2011 виборчих дільниць лідером перегонів є політична сила чинного голови уряду, яка заручилася підтримкою 57,14% виборців (598 404 голоси). Цей результат дозволяє «Цивільному договору» уникнути створення коаліцій. Відповідно до Виборчого кодексу Вірменії, переможцю гарантується стабільна більшість у розмірі щонайменше 54% депутатських мандатів, тож партія Пашиняна сформує новий кабінет міністрів самостійно.

Другу позицію посів виборчий альянс «Сильна Вірменія» на чолі з бізнесменом Самвелом Карапетяном, який набрав 21,43% голосів (224 402 голоси). Опозиційний блок «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна опинився на третьому місці з результатом 8,21% (86 003 голоси). Четвірку лідерів замикає партія «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна, яка отримала 5,1% голосів (53 424 голоси). Загалом участь у голосуванні взяли понад 1 млн громадян, а підсумкова явка склала 58,97% (проголосували 1 047 319 осіб).
Позачергова виборча кампанія відбувалася в умовах безпрецедентного зовнішнього тиску з боку Російської Федерації. Загострення відносин між країнами розпочалося після того, як у 2025 році Єреван ухвалив закон про євроінтеграцію та задекларував курс на зближення з Європейським Союзом. У відповідь на це Кремль запровадив суворі торговельні обмеження, заблокувавши імпорт вірменського алкоголю, сільськогосподарської продукції, риби та квітів. Крім того, Пашинян офіційно заявив, що Вірменія не є союзником Росії у питанні війни проти України, та підтвердив надання гуманітарної допомоги Києву.
My WebPage

Підготовка звільнення Криму триває

Василь — Sun, 07 Jun 2026 05:52:33 GMT

В анексованому РФ Криму після вибухів 2 червня закрили станцію Джанкой та обмежили рух поїздів. Пасажирам, які планували посадку в Джанкої, рекомендують прибути на станцію заздалегідь - приблизно за 1,5 години до часу, вказаного у квитку. Далі їх автобусами доставляють до станції Урожайна для пересадки на поїзд.

Також пасажири можуть самостійно дістатися до станції Урожайна за 30 хвилин до відправлення поїзда або здійснити посадку на наступних станціях маршруту.

Зміни у графіку та закриття станції відбуваються на тлі заяв місцевих жителів та пабліків про те, що вночі поблизу Джанкоя лунали вибухи, а на самому залізничному вокзалі вранці “«працювали сапери”.
Водночас телеграм-канал “Крымский ветер” повідомляє з посиланням на джерела, що “під удар потрапив військовий ешелон, це сталося близько 23:00”, за непідтвердженими даними, “від уламків також постраждав пасажирський поїзд, що стояв на коліях. У цей час, згідно з розкладом, там міг перебувати поїзд “Сімферополь – Санкт-Петербург”.

“Наслідки роботи росПВО над залізничною станцією Джанкой минулої ночі. Поїзд “Сімферополь – Санкт-Петербург” далі не поїхав. І як тут не згадати про попередження глави Меджлісу [Рефата] Чубарова, що з 26 травня небезпечно знаходитися біля російських військових об’єктів у Криму. На залізничних станціях стоять ешелони з паливом і військовою технікою – це законні військові цілі”, – пише телеграм-канал.

Міноборони Росії раніше традиційно відзвітувало про перехоплення 148 українських безпілотників, зокрема над Кримом та акваторіями Чорного й Азовського морів під час нічної атаки.

Телеканал ATR

Письменники радилися

Василь — Sun, 07 Jun 2026 05:12:43 GMT

Президія обласної організації Національної Спілки письменників України на розширеному засіданні в День журналіста привітала колег з професійним святом, адже багато письменників прийшли в літературу саме із журналістики.

Спілчани обговорили ситуацію щодо обласної премії імені Михайла Коцюбинського - за пропозицією Олександра Забарного вирішено звернутися до засновників премії з тим, щоб а) журі формувалося не директорами закладів культури, а творчими спілками, б) щоби кандидатури на присудження премії спершу розглядали підкомітети експертів.

Також розглянуто варіант диплома премії імені Ганни Арсенич- Баран, яка буде присуджена цього року вперше. Імена лауреатів будуть оголошені журі під час вручення премії.

Президія затвердила редколегію альманаха - піврічника у складі Миколи Будлянського (шеф-редактор), Василя Чепурного (випусковий редактор), Олександра Забарного, Івана Барана, Валентини Михайленко та одне місце зарезервовано за представником спільноти художників, оскільки у виданні передбачається мистецька вкладка. Назву альманаха буде визначено після конкурсу на краще найменування. Пропонуйте!
Окремо зауважено, що це видання - не лише для членів НСПУ, а для всіх літераторів області.
Також обговорено хід підготовки антології членів Спілки до ювілею обласної організації.

Члени президії відзначили феномен сьогочасного літературного життя: жінки з провінції активно пишуть великі прозові речі, як правило, романи. Так нещодавно вийшли друком по два романи на Коропщині та Борзнянщині і в Прилуках пройшла презентація роману, авторкою якого також є жінка. Інший феномен - в літературу приходять воїни - ветерани нинішньої війни (були згадані три автори з Чернігівщини, що також видали художні книги). Таким чином Національна спілка письменників України може отримати нове дихання, якщо ці нові творці літератури не оминуть Спілку і триматимуться українських національних орієнтирів.

Розширене засідання президії за підсумками таємного голосування рекомендувало до прийому в НСПУ Віктора Татарина (Корюківщина) та Світлану Матвієнко (Коропщина).

Пенсіонери відсуджують свої пенсії

Василь — Sun, 07 Jun 2026 04:04:07 GMT

В Україні стрімко зростає кількість судових позовів від пенсіонерів, які вважають, що індексацію їхніх виплат провели з порушеннями. За словами юристів, дедалі більше людей стикаються з ситуацією, коли Пенсійний фонд застосовує неправильні коефіцієнти або не враховує окремі надбавки, що призводить до суттєвого заниження пенсій.

Найпоширеніші помилки стосуються неправильно розрахованого коефіцієнта індексації, неврахованих доплат за стаж, а також випадків, коли попередні перерахунки не були внесені до електронної системи. У результаті пенсіонери отримують суми, які не відповідають вимогам законодавства.

Після перших успішних рішень на користь пенсіонерів кількість звернень до судів різко збільшилася. У більшості випадків суди зобов’язують ПФУ провести повторний розрахунок і компенсувати недоотримані кошти за весь період, коли діяла неправильна виплата.

Юристи наголошують, що індексація має проводитися за чітко визначеною формулою, де враховується зростання середньої зарплати та інфляції. Будь-яке відхилення від цієї методики є підставою для оскарження.

У Пенсійному фонді визнають, що частина помилок виникає через технічні збої або некоректні дані, які надходять від роботодавців. Водночас у відомстві запевняють, що всі звернення розглядають індивідуально, а перерахунки проводять після підтвердження порушень.

Нагадаємо, хвиля позовів може лише посилитися, адже дедалі більше пенсіонерів перевіряють свої нарахування та виявляють розбіжності.
Перший бізнесовий

Геніальний хід Пашиняна, або Повістки демократії

Василь — Sun, 07 Jun 2026 03:51:01 GMT

Пашинян відправив електоральний десант Кремля на військові збори.

У соцмережах активно обговорюють шедевральний хід Пашиняна, який перетворив російську гібридну передвиборчу загрозу на комедійний сюжет.

Спроба Москви втрутитися у парламентські вибори у Вірменії повернулася масовою панікою "імпортованих" проросійських виборців.

План Кремля був простий: оскільки вірменське законодавство забороняє голосувати за кордоном, з раші літаками вирішили екстрено доставити "виборчий десант" - до 100 тисяч вірменських громадян, які живуть в росії і мали проголосувати проти уряду Пашиняна в обмін на російські гроші.

Але Єреван зустрів гостей не хлібом-сіллю, а з Військовою поліцією і розгорнутими мобільними пунктами прямо в аеропорту "Звартноц". Усім прибулим чоловікам призовного віку і резервістам почали масово вручати повістки на 25-денні військові збори прямо в аеропорту.

Уряд у Вірменії раптово зрозумів, що Батьківщині якраз потрібні люди в армії. Після місяця в казармі на високогірному полігоні всі "електоральні заробітчани" зможуть спокійно повернутися до своєї Калуги чи Сочі.

Цей хід частково спрацював. Перспектива провести червень у військовому таборі швиденько збила хвилю патріотизму - росіяни масово скасовують авіаквитки. Щоб закріпити успіх, вірменська влада вирішила над дільницями запустити дрони для фіксації каруселей і хабарів.

Останні тижні путін влаштувує справжні дипломатичні істерики з погрозами і звичним економічним шантажем.
Росія відкликала посла, пригрозила підняти ціни на газ і несподівано знайшла паразитів у вірменській полуниці, квітах і навіть у коньяку. Але Пашинян ці випади просто ігнорує.

ЄС допоміг на випередження - виділив Вірменії 50 млн євро допомоги, а заблокований експорт переспрямував до Європи і України.

У підсумку путін залишився воювати з вірменськими полуницями, а Пашинян просуває 25-денну сувору армійську дисципліну і копання окопів серед новоприбулих виборців.

Леонід РУДЕНКО

Росіяни поранили жінку в Корюківці

Василь — Sat, 06 Jun 2026 17:46:56 GMT

Сьогодні московити атакували АЗС у Корюківці. Внаслідок терористичної атаки поранено жінку. Про це повідомив міський голова Ратан Ахмедов.

Він також порадив водіям враховувати цю обставину і мати запас пального.

В окупованому Севастополі - талони

Василь — Sat, 06 Jun 2026 04:37:56 GMT

Через удари по логістиці в Севастополі обмежили продаж олії та макаронів. Бензин тепер видають лише за талонами з лімітом до 20 літрів на руки.

Проблеми із постачанням Криму, які виникли після українських ударів по логістиці, нафтовій інфраструктурі і призвели до паливної кризи, почали впливати на роздрібну торгівлю. Про це повідомляє The Moscow Times, інформує УНН.

Зазначається, що у Севастополі з'явилися обмеження на продаж низки продовольчих товарів.

Так, у супермаркеті "Добробуд" покупцям дозволяють придбати не більше трьох пляшок рослинної олії і трьох пачок макаронів в одні руки.

22 травня в Севастополі обмежили продаж бензину 29 літрами в одні руки, ввели талони на дизельне паливо, а пізніше повідомили про "тимчасову" відсутність АІ-92 та АІ-95. Це сталося на тлі посилення українських ударів по російських нафтопереробних заводах і фурах, що доставляють вантажі в Крим по "сухопутному коридору" - трасі "Новоросія".

Днями "губернатор" міста михайло розвозжаєв оголосив про припинення вільного продажу бензину на заправках найбільших місцевих мереж "ТЕС" та "АТАН". Паливо відпускають лише за раніше придбаними талонами - не більше 20 літрів в одні руки. Для контролю за розподілом на АЗС виставили чергових, які фіксують номери всіх автомобілів.

Правопис з "гиндиком"

Василь — Sat, 06 Jun 2026 04:24:40 GMT

Ми всі казали: «Індик». А в селі казали: «Гиндики».
- От село неасфальтоване! – сміялися ми. – Ну які гиндики?

Ми сміялися з села, ми сміялися з їхньої вимови. Мода була така, смітися зі своїх. Ми сміялися з усього українського, як другосортного. Ми й не помітили, як стали сміятися з України і не поважати її.

1991-го ми відновили Незалежність. Не проголосили, ні. ВІДНОВИЛИ. Бо проголосили ще 1918 року, а 1991 – відновили. Весь час до 1991-го ми були в окупації.
Відновили незалежність – тепер треба відновити правопис!
Стоп, стоп, стоп. Що значить, відновити правопис?

1927 року у Харкові зібралися науковці зі всієї України. Мовознавці. Вони представили світу свій спільний багаторічний труд – український правопис, у якому врахували особливості мови українців різних регіонів. 1928 року український правопис затвердив комісар освіти Микола Скрипник. 1929-го правопис ухвалила Українська Академія Наук.
У 30-тих роках, коли почалися репресії, цей правопис заборонили, а мовознавців арештували, розстріляли. Знищили.
Репресували не лише українську інтелігенцію. Репресували українські слова. Створили цілі таблиці, в яких заборонили українські слова, заборонили українську вимову і написання з поясненням: «Це слово БУРЖУАЗНО-НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ».

Що ж це за слова такі, буржуазні?
Хитун. Знаєте, що це? Маятник. На маятник українці казали «хитун», але хитун заборонили, бо в російській мові – «маятник», і в українців так повинно бути. Хитун – буржуазне слово.
Винарня. Не можна казати «винарня», треба казати «винний завод», бо в російській мові так. Винарня – буржуазне слово.

Индик. Не можна казати «индик», треба казати «індик», Бо це грамотно. Немає в російській мові слів на літеру «ы», тож в українській їх теж не повинно бути. «Индик» - це безграмотна форма забитих українських селян.
І таких слів було безліч. Репресованих. Як і людей (прогугліть, в інтернеті є ці таблиці з буржуазними словами).

Для чого це робилося? Щоб максимально наблизити українську мову до російської. Щоб показати нам, що українська мова – це різновид російської. І ми так і жили в цій парадигмі багато років. І користувалися московським правописом , запровадженим для нас таваріщами Сталіним і Кагановичем і Ко. До речі, ще й досі користуємося. До нього вносили певні зміни, але він – той же, Сталінський.

Чи вийшло наблизити за допомогою совєцького правопису українську мову до російської? Так. Трохи. Однак, все одно це не врятувало ситуації. Мовознавці стверджують, що найближчі до української мови: білоруська 29 спільних рис, чеська, словацька – 23 спільні риси, польська – 22. З російською спільності 11. Це за Тищенком. У інших мовознавців – інші критерії і цифри. Проте, всі сходяться до спільної думки, російська мова до української по схожості стоїть найдальше з-поміж інших споріднених мов.
Ми відновили незалежність. Ми сказали: «Україна понад усе»! Чому ж і досі кажемо: «Правильно «індик», а «индик» – ха-ха, неграмотно!» Адже вимова «индик» – то якраз НАШЕ.

Власне, через цю вимову українського народу, «узаконену» в правописі, вчених і розстріляли. Майже всіх укладачів правопису. Знищено.
Агатангел Кримський – мовознавець, поліглот. Знав 60 мов. Звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Знищений.
Курило Олена – мовознавець, діалектолог, розробник української термінології. Визнана «виразним представником… контрреволюційної програми української буржуазії в українському мовознавстві». Знищена.
Олекса Синявський – мовознавець, професор трьох університетів, Досліджував внутрішні закони української мови, редактор остаточного тексту правопису. Убитий.
Євген Тимченко – академік, поліглот, спеціаліст по санскриту та порівняльному мовознавству. Звинувачений у контрреволюційній націоналістичній діяльності. Арештований.
Всеволод Ганцов – мовознавець, автор розділу «Фонетика» у Правописі. Звинувачення йому вже не приписувало ворожу націоналістичну діяльність. Слідчі так і казали - автор українського правопису. Пройшов 17 років концтаборів ГУЛАГу.
Григорій Голоскевич – мовознавець, укладач найповнішого (40 тис.слів) і найкращого українського словника, що вийшов друком 1930 року. Звинувачений у контрреволюційній діяльності. Арештований. Загинув у тюрмі.
Борис Ткаченко – мовознавець. Науковий співробітник Академії Наук, викладач. Розстріляний трійкою НКВС…
Це далеко не весь перелік знищених мовознавців, авторів правопису.

Радянська влада боялася Української мови, як вогню. Бо Українська мова – це українська свідомість, націоналістична, не московська. Українська мова – це незалежність у всіх проявах. Українська мова – це головний свідок у справі «Москва – не Русь». Прямі нащадки Русі – українці, і одними з перших вам про це скажуть мовознавці.

Ми відновили Незалежність, чому ж правопис не відновили? Основні аргументи: какая разніца; не на часі; звикли до цього правопису, що є; нам так удобнєй.
Насправді, незалежність ми відновлюємо лише тепер. Історичну пам’ять відновлюємо лише тепер, а правопис – це теж наша історія і її треба відновити. Тепер. Хоча озвучувати цю тему почали ще в 90-тих. Це ще один пазлик України.

Не бійтеся цього правопису. Ніхто вас не примушуватиме одразу говорити так, як буде у відновленому правописі. Ніхто не скаже: «Вчора говорив отак, а сьогодні вже кажи Инакше». Чи відчуло суспільство якусь напругу чи труднощі з нещодавнім поверненням нашої літери «ґе»? Не відчуло. Так і тут. Існуватимуть паралельні форми.

Для чого ці паралельні форми? Щоб плутатися?
Це робиться для того, щоб ніхто не витирав ноги об власне українські слова, які теж є правильні. Щоб ніхто не сміявся з «индика». Бо так казали наші бабусі. Бо це ЗАВЖДИ БУЛО НАШЕ.

Особисто я в цьому питанні хочу довіритися мовознавцям. Ми не обговорюємо в мережах правильність зварювання мостів - залишаємо це спеціалістам. Не обговорюємо правильність розрізання тканин хірургами - залишаємо це фахівцям. У мовних питання теж хочу покластися на вчених.

Олександр ТУРЧИН

Росіяни вдарили по підприємству і автостоянці

Василь — Sat, 06 Jun 2026 03:40:37 GMT

Вчора росіяни вдарили по підприємству у Чернігові і автостоянці. Поранені 8 українців і пошкоджені 37 автомобілів.

У повідомленнях відповідних служб зазначається, що перше влучання сталося на території приватного підприємства в північній частині Чернігова. Спочатку повідомляли про трьох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до шести.

Ще один російський безпілотник влучив у західній частині міста. На місці удару виникла пожежа. За словами начальника міської військової адміністрації Дмитра Брижинського, "шахед" влучив в автостоянку. Внаслідок атаки та пожежі кількість пошкоджених автомобілів зросла до 37.

Багатофункціональний пристрій Pantum M6500: практичне рішення для дому та офісу

Omen — Fri, 05 Jun 2026 20:05:05 GMT

Сучасний ритм життя вимагає швидкого доступу до друку, копіювання та сканування документів. Саме тому дедалі більше користувачів обирають багатофункціональні пристрої, які поєднують одразу кілька важливих функцій в одному компактному корпусі. Якщо ви шукаєте надійне та доступне рішення для дому, навчання чи невеликого офісу, варто звернути увагу на МФУ Pantum M6500, яке зараз доступне за спеціальною ціною в АЛЛО.

Чому багатофункціональні пристрої стали такими популярними

Ще кілька років тому для друку, копіювання та сканування доводилося використовувати окремі пристрої. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Багатофункціональний пристрій дозволяє економити місце на робочому столі, спрощує робочі процеси та допомагає зменшити витрати на обслуговування техніки.

Особливо актуальними МФУ стали для студентів, викладачів, підприємців, бухгалтерів і всіх, хто регулярно працює з документами. Один пристрій здатний виконувати одразу кілька завдань, що робить його універсальним помічником у повсякденній роботі.

На що звертати увагу при виборі МФУ

Перед покупкою варто оцінити кілька важливих параметрів.

Тип друку

Для великих обсягів документів лазерні моделі зазвичай є більш вигідними. Вони забезпечують високу швидкість роботи, чіткий текст і нижчу собівартість друку однієї сторінки.

Швидкість друку

Якщо документи друкуються регулярно, швидкість має значення. Сучасні моделі дозволяють швидко обробляти великі обсяги матеріалів без тривалого очікування.

Економічність

Важливо враховувати не лише вартість самого пристрою, а й подальші витрати на картриджі, електроенергію та обслуговування.

Надійність конструкції

Якісні матеріали корпусу та продумана конструкція впливають на довговічність техніки, особливо якщо вона використовується щодня.

Переваги Pantum M6500 серед аналогічних моделей

Pantum M6500 належить до категорії лазерних багатофункціональних пристроїв, які вдало поєднують продуктивність, компактність та доступну ціну.

Однією з головних переваг моделі є висока швидкість професійного лазерного друку — до 22 сторінок за хвилину. Завдяки цьому користувач може швидко підготувати необхідні документи без втрати часу.

Водночас пристрій забезпечує якісний результат. Текст залишається чітким та добре читабельним, а графічні елементи мають достатній рівень деталізації для більшості повсякденних завдань.

Окремої уваги заслуговує оптимізована система картриджів. Вона сприяє більш економному використанню витратних матеріалів, що особливо важливо для тих, хто друкує регулярно. Додатково знизити витрати допомагають підтримка двостороннього друку та енергозберігаючий режим роботи.

Компактність і надійність

Pantum M6500 має продуманий дизайн із правильними формами та заокругленими кутами, завдяки чому легко розміщується навіть на невеликому робочому місці.

При цьому компактні розміри не означають компромісів щодо міцності. Усередині корпусу використовується металева рама, яка підвищує стійкість конструкції до механічних навантажень та допомагає захистити пристрій від деформацій під час експлуатації.

Для домашнього офісу або невеликої компанії така особливість є суттєвою перевагою, адже техніка купується не на один рік.

Якість не означає дорого

Багато покупців досі переконані, що хороший багатофункціональний пристрій обов'язково має коштувати дорого. Насправді сучасний ринок пропонує чимало практичних рішень, які поєднують функціональність, надійність та розумну ціну.

Саме до таких моделей належить Pantum M6500. Пристрій дозволяє отримати всі ключові можливості сучасного МФУ без переплати за функції, які часто залишаються незатребуваними.

Особливо приємно, коли якісна техніка додатково пропонується зі знижкою. Саме зараз Pantum M6500 доступний за спеціальною ціною в АЛЛО, що робить покупку ще вигіднішою.

Чому багато покупців обирають АЛЛО

Під час вибору техніки важливе значення має не лише сам товар, а й місце його придбання. АЛЛО працює на українському ринку з 1998 року та за цей час зарекомендував себе як один із найбільших і найвідоміших маркетплейсів країни.

Покупці цінують широкий вибір техніки, зручні умови замовлення, можливість отримати консультацію та регулярні акційні пропозиції. Компанія постійно проводить знижкові кампанії, завдяки яким якісну електроніку можна придбати на вигідних умовах.

Саме тому, якщо потрібен надійний багатофункціональний пристрій для дому чи роботи, варто звернути увагу на Pantum M6500. Це приклад того, як сучасні технології можуть бути доступними, економічними та зручними у щоденному використанні.

185 наших визволено з російського полону

Василь — Fri, 05 Jun 2026 12:07:50 GMT

З російської неволі звільнено 185 українських військовослужбовців. Окремо також вдалося повернути на Батьківщину одного цивільного українця, якого росіяни утримували в неволі з 2022 року.

Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ДШВ, ТрО, ССО, ВСП а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

Більша половина визволених сьогодні Захисників потрапила в полон у 2022-му році, частина з них - під час оборони Маріуполя.
Серед звільнених є учасник унікальної вертолітної операції - повітряного мосту до Азовсталі .
Загалом на Батьківщину повертаються українці, що воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському, а також на Курському напрямку.
Вік наймолодшого звільненого - 26 років, найстаршому виповнилося - 62 роки. Серед звільнених сьогодні Захисників є два офіцери.

Висловлюємо вдячність Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння в організації обміну та поверненні додому українців.
Усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають належні виплати, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі.

Дякуємо також усім дотичним державним структурам та організаціям за скоординовані зусилля, спрямовані на визволення наших громадян.
Координаційний штаб продовжує роботу з пошуку, документування та повернення кожного, хто перебуває в російській неволі.
Слава Україні!

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Українська сіль знову буде!

Василь — Fri, 05 Jun 2026 09:26:42 GMT

Через російську окупацію більшої частини Донеччини, із Соледаром включно, Україна опинилася без власної солі - магазини заполонила сіль турецька і румунська. Проте невдовзі сіль українська знову буде.

У Чорноморську на Одещині запустили перший завод, що вироблятиме сіль методом випаровування сольового розчину. Для запуску використали технологічні рішення та досвід спеціалістів турецької компанії Salt Plus.

На підприємстві також розповіли, що до запуску залучили спеціалістів зруйнованої у 2022 році «Артемсолі». Зокрема, один із колишніх керівників підприємства брав участь у розробці технологічних процесів нового виробництва.

Зараз завод випускає харчову сіль різних фракцій і в різному фасуванні — від мішків по 25 кілограмів до великих промислових партій і постачання насипом.

За словами керівництва, підприємство вже перейшло до постійного виробничого циклу.

Проєктна потужність підприємства становить 15 тисяч тонн солі на місяць. За розрахунками компанії, цього достатньо, щоб покривати близько 50% потреб України саме в харчовій солі.

Крім того, у компанії вже розглядають наступний етап розвитку — видобуток солі з Куяльницького лиману в Одеській області. Якщо цей проєкт реалізують, обсяг виробництва може досягти близько 200 тисяч тонн на рік.

Експерти вважають, що новий завод не зможе повністю замінити всі напрямки сольового ринку, але в сегменті харчової солі та продукції вищої якості має хороші перспективи. Про це повідомив сайт "Одеське життя".

Відрізаний Крим запускає колапс Росії

Василь — Fri, 05 Jun 2026 07:48:19 GMT

Крим відрізаний. Чому цей паливний колапс запускає неминучий крах РФ

Крим стає першою точкою масштабного логістичного колапсу та соціального вибуху через повне перерізання артерій постачання. Добова потреба півострова у пальному становить 3000–4000 тонн, з яких 2700 тонн споживає цивільне населення, а решту - військові підрозділи та застряглі російські туристи. Для забезпечення цього обсягу необхідно щодня пропускати щонайменше 100 бензовозів.

Північний сухопутний коридор через Маріуполь та Запорізьку область повністю заблокований, фізичний рух цивільних паливних колон там неможливий. Спроба окупантів розставити 8000 солдатів з автоматами через кожні 50 метрів уздовж 400 кілометрів траси для захисту від українських дронів є абсурдною тактикою, яка жодним чином не захищає інфраструктуру, але суттєво оголила лінію фронту, зокрема на критичному Краматорському напрямку.

Паромна переправа повністю деградувала. Наразі функціонує лише один паром, а черга на завантаження в порту Тамань розтягнулася на 4 дні. Статичне скупчення до 40 бензовозів в одному портовому вузлі є ідеальною мішенню для ЗСУ на тлі повністю знищеної кримської системи ПВО. Удар по порту Тамань найближчими днями ліквідує цю лінію остаточно.

Для витягування постачання через Кримський міст окупантам потрібно щодня проганяти по 60–70 залізничних цистерн з пальним. Це один-два ешелони, які фіксуються в реальному часі і будуть гарантовано знищені точковими ударами в кількох місцях протягом кількох тижнів. Російська влада до останнього відтягуватиме задіяння залізничної гілки мосту через страх його остаточної втрати, що за лічені тижні призведе до тотального паливного голоду, зупинки транспорту та гострого дефіциту продуктів харчування на півострові. Офіційна підготовка Україною військової поліції та кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях, за підтвердженням військового експерта Сергія Грабського, свідчить про фінальну стадію планування масштабної операції ЗСУ.

Ліквідація російської нафтопереробки

Події червня 2026 року фіксують кардинальний перелом у війні через системне вибивання нафтопереробної інфраструктури РФ. У квітні Україна почала отримувати транш у 90 мільярдів євро від Євросоюзу, 60 мільярдів доларів допомоги від НАТО, а також інвестиції у ВПК від країн Перської затоки, Великої Британії, Японії та Канади. Маючи цей ресурс, Україна збільшила виробництво далекобійних засобів у сотні разів порівняно з безгрошовим 2025 роком.

За чверть від отриманих коштів Україна здатна фізично знищити всі ключові НПЗ ворога. У разі ліквідації європейської частини нафтопереробки у РФ залишиться лише Омський НПЗ із потужністю 13 000 тонн на добу. При щоденній загальноросійській потребі у 100 000 тонн дефіцит становитиме 80 000 тонн щодня. Жодні поставки з Білорусі, Казахстану чи Китаю не здатні покрити цей обсяг.

Відновлення пошкоджених об'єктів, таких як Рязанський НПЗ, повністю зупинене через відсутність західного обладнання. Російські олігархи Ігорь Сєчін, Вагіт Алекперов та Владімір Богданов відкрито саботують відновлення виробництва. Держава змушує компанії ремонтувати та захищати заводи за власний рахунок, тоді як страхові компанії відмовляються страхувати НПЗ та бензовози, класифікуючи удари як форс-мажор. Власникам корпорацій вигідніше тримати заводи зупиненими, ніж інвестувати власні капітали в об'єкти, які знову будуть спалені українськими дронами. РФ неминуче входить у жорстку паливну кризу, параліч внутрішньої логістики та бунт порожніх каністр.

Макроекономічний обвал, корпоративні борги та фіктивні депозити

Фінансова система РФ перебуває у стані незворотного розвалу. Публічні вимоги міністра фінансів Силуанова та голови Центробанку Набіулліної до Путіна щодо термінового скорочення військових видатків підтверджують внутрішній розкол правлячої верхівки. Сукупний дефіцит федерального та регіональних бюджетів за підсумками 2026 року перевищить 15 трильйонів рублів, з яких дефіцит лише регіональних бюджетів становитиме 3–4 трильйони рублів.

Центробанк готує радикальну чистку: Набіулліна підвищує вимоги до мінімального власного капіталу банків у три рази. Цим нормам не відповідають близько 200 російських банків, які восени будуть пущені під ніж, що автоматично анулює рахунки тисяч підприємств та індивідуальних підприємців. Навіть найбільші системні банки, такі як ВТБ, Россільгоспбанк та ПСБ, є фактичними фінансовими трупами, закредитованими безповоротними боргами російських промислових гігантів.
Загальний борг РЖД перевищив 1 трильйон рублів,
Об'єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) - 3 трильйони рублів,
КамАЗу - 260 мільярдів рублів.
Наприклад сьогодні КамАЗу не вистачає всього річного прибутку навіть на оплату відсотків за кредитами, а перспективи ринку вантажівок стрімко падають.

Шанси на повернення цих грошей нульові.
Заяви лояльних Кремлю економістів про те, що влада зможе покрити дефіцит бюджету шляхом заморожування 70 трильйонів рублів депозитів населення, є повною маячнею. Цих грошей фізично не існує в ліквідній формі. Вони повністю видані у вигляді кредитів збитковим підприємствам і вже проїдені державною машиною. Витягнути їх назад з балансів банкротів неможливо.

ГРОШЕЙ НЕМАЄ!

Ще один індикатор - дефолт девелоперів та колапс ЖКХ
Соціальна напруженість посилюється розвалом внутрішньої інфраструктури. Сфера ЖКХ входить у піке через підвищення тарифів.
Одночасно фіксується крах ринку житла: графік акцій найбільшого девелопера «Самольот» чітко демонструє динаміку банкрута. Компанія перебуває за крок від технічного дефолту через нездатність виплачувати купони та обслуговувати облігації цього року, що запустить ланцюгову реакцію по всій будівельній галузі РФ.
РФ повністю вичерпала можливості для нарощування виробництва систем ПВО та ракет. Економічна та військова машина підійшла до точки остаточного краху, і єдиним способом зупинити повну катастрофу для РФ є фізичний або політичний винос Путіна з Кремля найближчим часом.

Процес ліквідації окупаційної системи вийшов на фінішну пряму.

Отже, вкотре хочу констатувати: з кожним днем це стає дедалі очевиднішим - ЗАЛІССЮ ЖОПА і дуже СКОРО!

Ігор САВЧУК

« На городі – бузина . . . »

Василь — Fri, 05 Jun 2026 07:16:24 GMT

«…а в Києві – дядько» – легко продовжать популярну приказку. От звідки вони беруться, як народжуються народні прислів`я, приказки? Короткі, влучні, дотепні, з текстом і підтекстом. Скажімо, що за цією приказкою? Схоже, це коли хтось «ліпить, як горбатого до стінки» чи торочить щось «ні к селу, ні к гОроду». О, знову приказки. Ну як без них!

Поговоримо про бузину, нашу рідну українську рослину, власне, рослину середньої смуги Європи, де ми є. Звісно, ця скромна рослина оспівана менше, ніж та ж калина чи береза, верба, але все ж…
Хоч я і дитя природи, сільський хлопець, виріс біля Десни, її річечок, озер, розкішних лук, але не похвалюся таким уже великим знанням природи. Не те, що між найкращий друг від самого дитинства Коля. Якось на лузі біля річки, за дві сотні метрів від наших хат у селі, показує мені червневе буйнотрав`я і запитує, скільки я тут знаю трав? Кажу: може, з десяток, починаю несміло називати. А Коля сказав, що якось нарахував тут 36 трав, і це далеко не все.

Одначе, дещо про бузину знаю і я. Щось від дитинства, щось почуте, прочитане. Поділюся. Адже саме зараз бузина так буйно зацвіла, і цвістиме ще добрих два тижні, в різних місцях по-різному.
Бузину вживають: їдять ягоди, п`ють настій квіток. Мова про неї як лікарську рослину, з незліченної їх кількості у нас в Україні. Але перед цим скажу просто як про страву. Пироги з бузиною – одна з таких страв дитинства. Звісно, з маминої, сільської печі. Ніяких там газових чи електричних духовок. Тим паче, електрику в моє село протягли, коли я служив у свої 20 років в армії. А газ – коли мені виповнилося 40. Взагалі-то, пироги з ягодами бузини, хоч і з печі, – це на любителя. Бо ягоди ці, як то кажуть, «приторні», без кислинки. Те ж саме – і щодо киселю з ягід, який начебто теж побутував, але цього вже й не пригадаю.

Щодо харчів, то існує продукт і з квіток. Це мед з бузинового цвіту. Рецепт легко знайдете в інтернеті. Я колись, вичитавши в якійсь книжці, спробував був зробити. Мабуть, мені не вистачило терпіння, але до стадії смачного сиропу дійшло. Втім, мені сусід в селі сказав, що, власне, меду як такого, густого, тягучого, з квітів і не вийде, а медом отой напій і називають. Може бути. Адже і той старовинний напій, який недавно відродили українські пасічники і який дехто примітивно називає «медовухою», насправді має назву «питний мед».

А тепер про лікувальні властивості бузини. Щодо ягід – зекономлю час, теж легко знайдете деінде. А от щодо квіток бузини скажу. Це один з найбільш ефективних засобів від застуди, кашлю, до того ж, дуже простий. Увечері столову ложку сухого цвіту бузини заливаєте склянкою гарячого кип`ятку, окропу. І просто настоюєте, як от ми нині звикли чай в пакетах. Ні кип`ятити, ні відварювати не треба. Хвилин за 10 -15 настій готовий. Випийте, процідивши, всю склянку. Але не гарячим, теплим. Можна й дві склянки. І під ковдру. Бо це перед самим сном. За день, максимум два – застуди, кашлю не буде. Оскільки нині заслаблий люд чхає і кашляє і серед літа, то можна не чекати засушених квіток: замініть свіжими. Тільки вдвічі більшою кількістю. Адже треба дві чи й більше ложок свіжих, щоб вийшла ложка сушених.
Зриваючи з куща суцвіття, гляньте під квітки, там на ніжках суцвіть можуть бути чорні цяточки. Таких не рвіть.

Що ще про бузину? Давнього, екзотичного. Колись робили фарбу з бузини, якою фарбували, скажімо, полотняні штани. Але це треба вміючи. Та й не будете ви це робити: у кожного вдома завалено одягом, як у секонд-хенді. Робили бузинове чорнило. Але хто зараз пише чорнилом, навіть звичайним. І взагалі чи багато нині ПИШУТЬ? У сенсі – пишуть. Скоро розучимося. Он і я зараз клацаю це на клавіатурі комп`ютера.
Кажуть, кущ бузини відлякує мишей і пацюків. Хто в це вірить – саджає кущик, скажімо, біля хліва чи погребу.

А зараз про одну дитячу забавку. З дуже давнього мого дитинства. Я не настільки наївний, щоб заохотити нинішню дітвору до подібних наших забавок. Як ото ми тоді грали «в лиса», «в сонце», «в «цурки». Бо все розумію, бачачи, як мої внуки годинами й днями не вилазять зі смартфонів. Тому розкажу, бодай, сам для себе.

Ми робили з бузини «пирскалки». Зрізуємо стебло бузини, не бічну гілку, а прикореневе, що йде із землі. Бо треба гарного діаметра. Але не при самій землі, бо там стебло вже «задерев`яніло», а нам потрібне з м`якою пористою серцевиною. Відрізаємо шмат стебла, сантиметрів 25. Зчищаємо кору, вона зайва. І пробиваємо серцевину паличкою чи дротом, тобто виштовхуємо губчату, схожу на вату цю серцевину. У нас вийшла трубочка. В один кінець, зазвичай, меншого діаметру, забиваємо корок, затичку. Туго-туго. Коротеньку, десь на сантиметр - півтора. Можна з вербової гілочки, вона м`якенька. Бо нам у цій затичці треба прокрутити, скажімо, гвіздком, отвір. Далі робимо «шпінь». Паличку, яку на кінці обмотуємо шпагатом. Так, щоб вона туго ходила в трубочці. Коротше, ми зробили маленький насос, схожий на велосипедний. Тепер стромляємо кінчик із затичкою у воду, тягнемо «шпінь» на себе, всмоктуємо воду. «Водомет» готовий. Якщо чималого розміру, а «шпінь» різко штовхнути вперед, струмінь вдарить метрів і до 10-ти. Прямо в мордочку вашим партнерам по забаві. Нічим не гірше, ніж десь у тропічних країнах свято обливання водою.

Зосталося згадати більш популярну у нас тоді назву «пирскалки». Трошки, вибачте, фривольну, але ж це наш сільський фольклор, говірка. Чого варті наші сороміцькі частівки з цієї ж «опери». Словом, ми називали це «сцікавка».

Перепрошую за цей ліричний відступ. Але щось і самому захотілося зробити цю штуковину, попирскати на когось.
«На городі бузина…» Власне, вона здебільшого росте не на самому городі, а в його закутках, біля паркану. А останні роки, переступивши паркан, по той бік його, під городом. На городі хто буде її терпіти. Бузина – дуже плодюча, від кожного кущика миттю вихоплюються із землі все нові стебла. Тільки прозіваєш – пішли нові кущі. Хіба що спеціально садять кущ чи два в кутку городу.

Я теж так роблю, маю гарний кущ в кінці саду. У мене взагалі там специфічна зона. Всяка дурня, як скаже хтось практичний і хазяйновитий. Я теж не зовсім лінивий, бо це додаток до мого величенького саду, з доброю пів сотнею фруктових дерев і ягідних кущів. От в кінці його і розводжу «дурню». Бузина. Лісовий горіх, цебто ліщина. Материнка (виростає вище колін, ледве встигаю зрізувати і сушити). Шипшина, яку ми звемо «шиповник». Звісно, калина. Кизил. Сумах (оцтове дерево). Обліпиха. Глід . У травні і в парку за садом його було видимо-невидимо. Майже нікому не виявився потрібний, цей навіть ЦВІТ ГЛОДУ. За цілих два тижні цвітіння. Ще є ірга круглолиста. Це кущі, точніше, густо росте високими стеблами. Паркова південна рослина. Лікувальні ягоди. Цікаві тим, що коли ви прозівали їх зірвати наприкінці літа, щоб посушити, вони самі засохнуть за стеблах і висітимуть хоч і всю зиму. Свіжі ягоди схожі на смородину, але більше на крушину (чи хто знає, що це за кущі нашого придеснянського лугу?)

Нарешті два кущі барбарису. Колись він ріс у кожному дворі чи під двором. Нині майже зник. Років 15 тому я відкопав два стебельця з кущів під двором у мами згаданого Колі – тітки Галі, вічна пам'ять. Вона померла кілька років тому, у 99 років, будучи найстарішою в нашому селі.
Якось, коли ягоди доспіли, мій внук і його однолітки скуштували їх. Сподобалося. І один каже: «Це як цукерки «Барбарис». Я тоді подумав, що світ таки перевернувся. Бо правильно було б сказати, що цукерки схожі на ці ягоди. Але річ у тім, що цукерки вони їдять, а ягоди ні.

В останні роки ягоди бузини скуповують заїжджі заготовачі. Звісно, за безцінь, як і все у селян. На цьому ж і тримається бізнес «купи – продай». Та й товар, у вигляді сировини, куплять у тебе прямо вдома. Кудись же він іде, на якісь потреби. Багато не заробиш, здаючи це, але щось можна заробити пенсіонерові чи тому ж школярику, відірвавшись від смартфона. Бо коли бузина дозріє, нею, ягодами, будуть обвішані всі сільські паркани.

Особливо густо бузина розростається на порожніх дворищах. Вона ЗАМІНЮЄ колишніх господарів. Адже і у моїх селах, де я зробив ці фото, – ця ж сумна статистика соціального наступу на українське село і селян в останні років 50 – 60. Я про моє рідне село Авдіївку, про друге моє село Ковчин, село моєї мами Оксани, село, де я, після нашої восьмирічки, закінчував середню школу. А статистика така: на кожні 10 дворів 3 – 4 порожні, Максимум – літують, пораються на городах діти і внуки колишніх господарів, наїздами з районного чи обласного центру. Ось і на одному з фото - цілий нежилий шмат вулиці. Між іншим, центральної. І це не якась глушина, це велике, красиве древнє село Ковчин, у самому центрі області. Те ж і у моєму селі Авдіївка. А їх же з обласним і недавнім райцентром Куликівкою з`єднує чудовий автобусний маршрут: Куликівка – Ковчин – Авдіївка – Горбово – Виблі – Чернігів. По 4 рейси щодня в обидва боки!

…А бузина квітує. Буйно. Розкішно. Насушіть бодай трохи її цвіту. Почалося літо…

Петро АНТОНЕНКО

Знесли Булгакова...

Василь — Fri, 05 Jun 2026 07:09:01 GMT

Знесли памʼятник Пушкіну у Києві. Відбулося це якось тихо. Зате ліквідація памʼятника Булгакову викликала велике завивання. Скільки ще у цьому світі неповноцінних українських громадян, людей, сформованих вєлікой рос. культурой, вєлікой рос. імпєрієй і вєлікім ссср. Громадяни ці автоматично теж вєлікіє))) Послідовники Арестовича.

Вміли вєлікіє рос. структури людей зомбувати. Декомунізація, дерусифікація, тобто деколонізація дорівнює нині ГУМАНІЗМУ, який є найвищою європейською цінністю. Можна бути рагулем і гуманістом, тобто не зазіхати на чужу свободу, а можна русскім інтелектуалом, що насаджує власну велич (сумнівну, як засвідчив час) насильно рагулям.

Почітайтє Булгакова — і всьо тут. Які ж огидні ці кияни (не рагулі) в пʼятсот тисячному поколінні, які оплакують Булгакова і російське лицемірство і словоблудство, як у цім романі «Майстер і Маргарита» — культовій книжці ні про що, книжці, що паразитує на Фаусті, який, як відомо, належить німцям, і на Христі, який належить передусім Західному світові, а русня і Булгаков перетворили Христа на пародію. Булгаков вилетить не тільки з Києва, а й зі світового літературного канону. Я в цьому не маю жодних сумнівів. Бо не створив Булгаков ані Фауста, ані Дон Кіхота. Бо цей письменник значно переоцінений, бо він — елемент смердючої рос. пропаганди схилку імперії. Щастя людини полягає в тому, щоб опинитися на стороні добра, захищати добро, справедливість, гуманізм.

Той, хто носиться з Булгаковим — імперець і не гуманіст, людина, що вміє читати, але не розуміє прочитаного. Україна нині є тим тригером, що свідчить про облудність Росії, неспроможність її культури. Читайте Булгакова в ютубі Арестовича, дорогі не рагулі у Києві і во всьом мірє!!!

Роксана ХАРЧУК

Сліпота Філіпа Проніна

Василь — Fri, 05 Jun 2026 04:04:38 GMT

Смарагдова ссхема виведення з України 198 мільярдів гривень у 2024-26 роках, про що заявила податкова і детально розповіла Ніна Южаніна,була проста як двері і очевидна як ЖК "Династія".
Тільки її впритул не бачили ані Держфінмоніторинг, ані митниця, ані СБУ, ані Нацбанк, ані раЗЕвєдчік Буданов...
Йдеться про понад 2,3 тис. Компаній та майже 200 млрд грн.

Понад 2300 компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на суму близько198 млрд грн, після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі суб'єктів господарювання, заявила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух, повідомили у Головному управлінні ДПС у Києві.
При цьому Державний фінансовий моніторинг, який очолює одіозний Філіп Пронін, не помітив жодної проводки. Так само як не помітив і виведення мільярдів гривень спільниками Єрмака і Міндіча, що викрили детективи НАБУ.

А от неіснуючі зловживання Порошенка Філіп Пронін «побачив», написав подання на Кабмін і прийшов на засідання РНБО. Що правда і досі не може пояснити Верховному Суду в чому саме були зловживання і чому він сказав про них президенту.
• «Сліпота» Проніна ще раз підкреслює необхідність його звільнення з посади голови Держфінмоніторингу. З фінансової розвідки під його керівництвом цей орган перетворився на структуру з якою можуть навпаки узгоджувати корупційні схеми виведення коштів за кордон.

Філіпа (він наполягає, що не Пилип) у майбутньому ще чекає багато захоплюючих допитів, де йому доведеться пояснити як причини своєї сліпоти, так і вибіркового "прозріння".
Як написав Володимир Ар'єв: Спочатку були готівкові гроші. Чорний нал. З різних схем, хабарів, грального бізнесу та інших "цікавих"сфер тощо. Корупційні гроші, які треба було відмити. За цю готівку у фермерів закуповували збіжжя. Далі оформлювали його на сотні українських фірм, за якими стояли підставні особи. Ці фірми продавали зерно на експорт - переважно компаніям, зареєстрованим в ОАЕ. А вони перепродавали зерно фірмам у Швейцарії. Гроші приходили компаніям в Дубаї і там залишались. В Україну нічого з валюти не потрапляло. Отже, податки з цих операцій ніхто не платив. Саме тому податкова служба підняла шум.
Підняла, але дещо пізно. Коли фірми зникли, а фунти- акціонери теж виявились фантомами. Повторю - без спільного даху згори ця схема була неможливою! Кожен, хто займається експортом, знає скільки уваги до білого підприємництва від контролюючих органів і кожен крок під мікроскопом. А тут знавці мух не побачили слона! Правда цікаво?

Далі ще цікавіше. Вивіз збіжжя йшов через порти Одеси. А голова Одеської ВЦА Олег Кіпер, колишній прокурор Києва і не чужа Андрію Єрмаку людина, видав у 2023 році 19-й наказ у 2023, яким поставив експорт зерна під ручний контроль. Так щоб миша безконтрольно не проповзла на балкер.
Частина експорту йшла через Одеський Припортовий завод. Він є державною власністю. Проте, там специфічна атмосфера, адже заробляє на ньому далеко не тільки держава. Їй взагалі мало що лишається. Бо важливо, хто керував процесом. А керував до минулого місяця Юрій Ковальський - людина з орбіти Тимура Міндича.

Минулого року у червні ОПЗ провів тендер на перевалку зернових на морський транспорт – балкери. І хоча дехто з учасників торгів пропонував більші тарифи за оренду заводських потужностей, перемогла компанія В Агро, яка належить Михайлу Вороничу. А вже у вересні 2025ого Одеський припортовий завод уклав ще одну угоду з компанією Воронича - швейцарською ARISTA TRADE. Нагадати? Це та сама компанія, яка масово вивозила українську кукурудзу в Іран і яку теж не бачили на радарах профільні державні органи. Проте, схоже, не чужа для колишніх бенефіціарів ОПЗ.

Коротше кажучи, весь експорт зерна був під контролем людей з влади або друзів влади. Це пояснює чому раптом осліпли контролюючі органи і хто заробив на багатомільярдному схематозі. А от що з цим робити? Тут має зайнятись своєю справою Бюро Економічної Безпеки. Недарма ж їх нещодавно перезавантажили. Мають тепер всі можливості показати свою ефективність.

Р.S.Такої корупції як зараз навіть в часи Януковича не було. Грабують, грабують і грабують... просто якийсь безкінечний ЗЕлений треш вошдя і його племені.

Зіновій БІБРЕЦЬКИЙ

Знову Штілєрман...

Василь — Fri, 05 Jun 2026 03:27:50 GMT

Всюди Штілерман. З кожної праски.
Вчора він обіцяв «протиракетний панєвропейський щит Фрея» в наступному році, а перші успішні перехоплювання - вже до кінця цього року, тепер він обіцяє ракетні удари по москві вже наприкінці літа - на початку осені.

Нагадаю, що в минулому році, в серпні він обіцяв серійне виробництво «Фламінго» по 7 штук на добу з жовтня 2025 року.

Нагадаю, що в листопаді минулого року він обіцяв балістичні ракети FP-7 до кінця року, а в лютому цього року - обіцяв, що вони будуть бити ворога навесні.
Тоді ж він обіцяв удари по москві FP-9 влітку цього року, що майже збігається з останніми заявами…

Також він збирається збудувати космодром і запускати космічні апарати. Нібито два супутника вже запустив, дивно що не двісті…
Чого Штілерман дійсно ще не обіцяв - ядерну зброю. Але натякнув, що «нічого складного там не має».
Мені вже реально страшно… Може, святою водою його окропити?.. Чи краще хрестом?..

—-
До речі, добре проінформований Чмут заявив, що українська балістика, здатна добивати до москви, існує.
І це точно не Fire Point.
Та ж сама історія, як з нашими нальотами по москві - не можна, тому що це не Fire Point.

Юрій КАСЬЯНОВ

ЗСУ взяли під вогневий контроль Донецький аеропорт

Василь — Fri, 05 Jun 2026 03:03:09 GMT

Українські військові взяли під вогневий контроль Донецький аеропорт, який окупанти перетворили на військово-логістичний хаб та ключовий майданчик для запусків "Шахедів".

Про це в четвер, 4 червня, повідомив 1 Окремий центр безпілотних систем СБС ЗСУ.

Які результати операції СБС?

Військові зазначили, що це перша в сучасній історії операція такого типу, а її мета – планомірно випалити ворожу інфраструктуру та зробити функціонування аеродрому неможливим.

Наші оператори ударних дронів нищать пускові установки, транспортні машини та ліквідують розрахунки безпосередньо на злітній смузі, – йдеться в повідомленні.

Паралельно бійці ведуть полювання на мобільні вогневі групи та засоби ППО окупантів – це змушує ворога скасовувати вильоти.

Окрім цього, дрони б'ють по інженерній техніці, паливних заправниках та логістичних вузлах. За словами СБС, йдеться про повну деградацію аеродромної екосистеми.

Результат нашої роботи – ліквідовані установки "Шахедів", знищені будівельні крани, ворожа автомобільна техніка та склади майна,
– додали військові.

Як заявив офіцер 1-го окремого центру СБС Серафим "Фалько" Гордієнко, вогневий контроль Донецького аеропорту став прикладом асиметричної операції, в якій винятково невеликими силами були зірвані оперативно-стратегічні плани противника.

За словами підрозділу, тепер Донецький аеропорт фактично перетворився на пастку для ворога, а безпечного тилу для окупантів не існує.

24 канал

Антиізраїльські настрої наростають

Василь — Fri, 05 Jun 2026 02:55:15 GMT

Виступ держсекретаря США Марко Рубіо в Конгресі перервали гучним вигуком: «Припиніть служити «Ізраїлю»!». Цю фразу почув не лише Рубіо, а й уся Америка.

На цьому тлі до американців звернувся полковник Дуглас Макгрегор, який оголосив про створення партії, фактичною метою якої, за його словами, є звільнення США від «ізраїльської» окупації.

Останній бастіон

Цугцванг для Москви

Василь — Fri, 05 Jun 2026 02:49:04 GMT

Історія з відкритим листом Зеленського до Путіна насправді дуже красивий дипломатичний тролінг, загорнутий в офіційну обгортку. Наше МЗС уже мабуть надіслало його в ООН та ОБСЄ, і задум тут значно глибший, ніж просто «давайте зустрінемося».

По суті, Кремль загнали у класичний цугцванг, коли будь-який хід тягне за собою негативні наслідки як всередині країни, так і на міжнародній арені.

Українська сторона абсолютно спокійно, перед усім світом пропонує: давай зустрінемося на нейтралці, оголошуємо тишу, міняємо всіх на всіх, повертаємо дітей і закінчуємо війну. Для умовного Глобального Півдня чи західних скептиків Україна зараз виглядає як максимально адекватна сторона, яка шукає вихід і пропонує конструктив.

Але фішка в деталях. Текст написаний так, що в Кремлі від нього гарантовано буде печія. В ньому прямим текстом згадують і 30 тисяч російських втрат за один лише травень, і те, що Путін став першим очільником в історії Росії, який змушений кланятися КНДР і повністю залежати від Китаю. Ну і про наші дрони, які вже літають на 1000+ кілометрів, теж делікатно нагадали.

Що тепер робити Москві?
Погодитися - значить визнати, що ти сідаєш за стіл на тлі розмов про власну слабкість, накопичення економічних проблем і неспроможність другої армії світу. Відмовитися або проігнорувати значить показати всьому світу, що ніякий мир тобі не потрібен. А отже аргументів у наших партнерів давати нам більше зброї стає значно більше.

Коротше кажучи, красива подача (не знаю, хто порадив, але тут бінго). Подивимося, як Кремль тепер буде викручуватися, бо зробити вигляд, що «нічого не було», вже точно не вийде.

Ігор СТОКОЗ

Що насправді свідчать Дугін, Малофєєв і Путін

Василь — Thu, 04 Jun 2026 03:22:09 GMT

На Петербурзькому міжнародному економічному форумі 2026 року Інститут "Царьград" Костянтина Малофєєва за участю Олександра Дугіна представив доповідь про майбутнє росії до 2050 року. Сам по собі цей факт міг би залишитися черговою екстравагантною витівкою російських ультраконсерваторів, якби не одна важлива обставина: за словами самих авторів, документ уже обговорювався в Академії Генерального штабу рф, а питання державної ідеології регулярно розглядаються в оточенні російської влади.

Тому значення має не лише зміст документа, а й сам факт його появи на одному з головних державних форумів росії.

У так званому "позитивному сценарії" розвитку росії автори бачать застосування ядерної зброї, територіальне розширення за рахунок України, "перемогу в ідеологічній війні", розпад Європейського Союзу та формування власного євразійського макрорегіону під керівництвом Москви. Водночас серед головних загроз називаються поразка у війні, "заміщуюча міграція", біотехнології, штучний інтелект і втрата фінансового суверенітету. Як рецепт пропонуються автократія, "націоналізація еліт" і девестернізація.

На перший погляд це може виглядати як набір радикальних фантазій. Насправді ж документ цікавий не стільки своїми прогнозами, скільки тим, як він відображає уявлення частини російської еліти про бажане майбутнє.
Фактично перед нами не стратегія розвитку держави, а стратегія цивілізаційного реваншу.

У цьому баченні майбутнього немає конкурентної економіки, інновацій, політичної модернізації чи підвищення добробуту громадян як головної мети. Майбутнє визначається через зовнішню експансію, територіальне розширення, боротьбу із Заходом та встановлення ідеологічного контролю всередині країни.
Особливо показовим є пункт про застосування ядерної зброї. Упродовж десятиліть офіційна російська ядерна доктрина подавала ядерний арсенал як інструмент стримування та гарантію виживання держави. У доповіді ж використання ядерної зброї фактично розглядається як один з елементів успішного геополітичного сценарію. Це свідчить про небезпечну трансформацію мислення частини російського політичного класу, де ядерний фактор дедалі більше сприймається не лише як засіб запобігання війні, а й як потенційний інструмент досягнення політичних результатів.

Не менш важливим є й інше. Автори фактично визнають, що росія вступає у конфлікт не лише із Заходом, а й із самою логікою розвитку сучасного світу. Загрозами оголошуються глобальна інтеграція, технологічні зміни, штучний інтелект, біотехнології та міжнародна взаємозалежність. Тобто все те, що визначатиме розвиток світу в найближчі десятиліття.

З точки зору безпеки України головний висновок полягає не в тому, що завтра росія реалізує саме цей сценарій. Більшість його положень виглядає малореалістичною або відверто утопічною конструкцією.
Набагато важливіше інше: у запропонованому образі майбутнього росії взагалі відсутня модель мирного співіснування із сусідами. Перемога визначається через експансію. Безпека — через домінування. Стабільність — через автократію. А розвиток — через боротьбу із зовнішнім світом.

Саме тому нинішня війна є не лише війною за території. Вона дедалі більше набуває ознак конфлікту між двома принципово різними моделями майбутнього. Україна бореться за право бути частиною відкритого світу. Частина російської еліти продовжує будувати проєкт держави, яка бачить власне майбутнє лише через реванш, контроль і примус.

І саме ця обставина становить значно довшу й глибшу загрозу, ніж будь-які окремі заяви Путіна, Дугіна чи Малофєєва.

Віктор ЯГУН