Черговий «шедевр ізящной словєсності» російської церкви на вулицях Чернігова.

В ці вихідні мешканці центральної частини міста Чернігова змогли ознайомитись з черговим проявом „творчості канонічєскіх”, агітки яких було розклеєно на стовпах та парканах. Не бажаючи визнавати рішення суду стосовно передачі Катерининської церкви в користування УПЦ КП, вірні московської церкви вдалися до брудних методів агітації. Листівка просякнута ненавистю та брехнею, неповагою та нетерпимістю до представників іншої конфесії та до українців в цілому. Інформація, яка міститься в листівці, порушує Конституційні права українців та цілий ряд статей Кримінального кодексу України стосовно розпалювання міжнаціональної ворожнечі та міжконфесійних відносин. Ми впевнені, що правоохоронні органи дадуть належну відпо... Читати далі »

— такою радістю поділилася з нами Оксана Куценко, мати багатодітної родини прийомних дітей у Щорсі.

П’ятирічний Юра ріс так, що говорити вмів, але не дуже. А тим паче — на людях. Узагалі, майже всі діти, які прийняті у велику тепер сім’ю Куценків, прожили таке тяжке життя, незважаючи на малі свої роки, що не кожному й дорослому випало.

— Двоє наших дітей (Куценки всіх дітей називають нашими, хоча їхньою спільною дитиною є один малюк, якого всі називають поважно Пал Паличем — авт.) довго відмовлялися їсти торт. Вони ніколи такого не їли! Їх довго... Читати далі »

Найгучніша подія в Чернігові минулого тижня — зняття з посади секретаря міської ради В.Гольця. Ходить багато різних чуток, особливо в мережі Internet. Наша газета знайшла одного з тих, хто розробляв план зняття Гольця. Саме так говорить про себе Тарас Вознюк (на фото).

— Хто ініціював відставку В.Гольця? Чи правда, що до Вас звернувся М.Рудьковський?

— У нас часто Інтернет-видання користуються не фактами, а думками «всезнаючих» журналістів. Коли в квітні відбулася перша розмова про можливість відставки Гольця, то серед ініціаторів відставки були... Читати далі »

Нещодавно вперше в Росії – через 140 років після написання – вийшли друком „Записки князя Петра Долгорукова” („Записки князя Петра Долгорукова”. Пер. з французької А. Серебрянніковой. Санкт-Петербург. ИЦ „Гуманитарная академия”, 2007). Не видавали їх ні при царях, яких він називав „правящим домом принцев Гольштейн-Готторпских, восседавших на престоле Российском», ні при більшовиках-комуністах, які продовжували нарощувати міфи Російської імперії. Що ж такого страшного... Читати далі »

Це — не фантастика. Це — сьогоднішній день Борзнянського району

«Я не калічений ні до роботи, ні до людей», — заявив під час прес-туру журналістів Чернігова та Ужгорода до Борзнянщини керівник підприємства «Борзна-агроінвест» Іван Іваній. Вісім років тому він пішов із начальницької роботи, щоб довести: «На землі... Читати далі »

Уже давно до Чернігова дійшли чутки, що один із мільйонерів нашої області – Леонід Яковишин з Бобровиці — спорудив собі на випадок смерті склеп, чи то пак мавзолей. Щоб інформацію перевірити, я вирушив до цього містечка.

Китайський стиль у Бобровиці
Великою мірою вся економіка Бобровицького, та й сусідніх районів, крутиться довкола однієї людини — Леоніда Яковишина, директора та власника ТОВ «Земля і Воля». Це господарство вважається одним із найбільших виробників зернових в Україні, окрім того, досить потужно тут вирощують свиней і взагалі з... Читати далі »

Думки на сторінках подорожника

“Синку, купи вишні. Вони з дерева, яке сам Єсенін посадив!” – з такими словами звернувся до мене бородатий дідуган, рекламуючи ягоди з вишні-дички, віти якої, перехилившись із-за розцяцькованого різьбленими візерунками паркану, схилилися над старим, утворюючи благодатну тінь від нестерпного липневого сонця. Дідуган був першим жителем, якого я побачив у Константиновому – невеличкому селищі на березі мальовничої заплави ріки Ока, що на Рязанщині. Селищі, яке дало світу великого російського поета Сергія Єсеніна. За дідом ... Читати далі »