П’ятирічний Юра ріс так, що говорити вмів, але не дуже. А тим паче — на людях. Узагалі, майже всі діти, які прийняті у велику тепер сім’ю Куценків, прожили таке тяжке життя, незважаючи на малі свої роки, що не кожному й дорослому випало.

— Двоє наших дітей (Куценки всіх дітей називають нашими, хоча їхньою спільною дитиною є один малюк, якого всі називають поважно Пал Паличем — авт.) довго відмовлялися їсти торт. Вони ніколи такого не їли! Їх довго довелося вмовляти. Щоправда, коли вже спробували, то весь торт підчистили за десять хвилин, — розповідає Оксана Куценко.

… Коли ми приїхали до них уперше, йшов ремонт будинку. Тепер же — все прибрано і впорядковано. Хоча нахабство є журналістською рисою, але ми не стали йти до хати, коли там усі діти сіли обідати. Думаємо, що надмірна увага чужих людей до їхнього життя — зайва.

Проте будинок сімейного типу, який влада допомогла відкрити подружжю Куценків, уже не викликає того роздратування, що було на початку в деяких депутатів районної ради та посадовців. Зараз і сусіди допомагають великій сім’ї.

У селі Щокіт живуть Сергій Сергійович та Марія Степанівна — батьки господаря щорського будинку сімейного типу Павла Куценка. Там є гектар землі, який порає сім’я. Цікавлюся, як вони сприйняли таке зростання сім’ї з чужих дітей.

— Коли приїхали з Юрою до батьків, — розповідає Оксана Куценко, — то малий першим побіг до діда з криком «Привіт!», хоча доти його ніколи не бачив. Ну, як діду не полюбити таке дитя!

А вже коли ми від’їжджали, Оксана Куценко попросила передати подяку за допомогу голові обласної державної адміністрації Володимиру Хоменку, партії «Наша Україна» за установку антени, виконувачці обов’язків голови районної адміністрації Любові Удод та «керівнику будівельників Володимиру Бойку» за телевізор, начальниці служби у справах неповнолітніх Ользі Пильник. Що ми із задоволенням і робимо.

Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото Сергія КОРДИКА.
м.Щорс.[r]