Не розуміє Олексій Дмитренко (на фото) з Киселівки Чернігівського району логіки тих, хто сьогодні знижує закупівельні ціни на молоко, тоді як у роздрібній мережі вартість молочних продуктів зростає.

— Це не що інше, — впевнено стверджує Олексій, — як свідомі і далекосяжні чиїсь плани остаточного знищення поголів’я корів. Ще недавно молоко можна було здавати за ціною 1 гривня 70 копійок за літр, а тепер ціна знизилась аж до 1 гривні 10 копійок. Хіба з такою збитковістю можна господарювати? Це просто жах якийсь.

Ще кілька місяців тому Олексій Дмитренко утримував чотири корови. Недавно здав одну, незабаром планує позбутися ще двох через непродумані кроки з боку держави.

Якщо у багатьох країнах сільське господарство має державні дотації, то у нас – навпаки – все йде до того, що скоро, мабуть, будемо закуповувати в інших країнах дорогі консервовані молочні продукти з хімічними наповнювачами. Адже сьогодні прилавки супермаркетів вже й так заповнені всілякими молочними напоями-консервантами, термін зберігання котрих хоч і двомісячний, а подекуди ще й більший, та все ж обмежений.
З коровами Олексій не хоче прощатися, однак буде вимушений їх позбутись.

— Вони як люди, — каже мені співбесідник, — все розуміють. Коли захворієш, то співчувають, навіть уміють плакати. Особливо сльози течуть з їхніх очей, коли продаєш корову іншим людям...

Я переконався в тому, що Олексія Дмитренка справді корови люблять. Коли Олексій ще здалеку під’їжджав на велосипеді до місця, де паслись з іншими коровами і його Чорнушка (вона чорного кольору), Вишня (червоний відтінок має), Роза (біла), ці троє, ще здалеку запримітивши господаря, поважно рушили до нього.

А коли наблизились, то гаряче привіталися – облизнули його своїми шорсткими язиками…
Сергій КОРДИК