Керівний працівник Корюківської газети «Маяк» І.Гаєва вважає себе журналістом, щонайменше, обласного масштабу, хоча ні за освітою, ні за дилетантським рівнем власноручних публікацій до цієї шанованої когорти зарахувати її неможливо.
А якщо дуже хочеться? Хочеться, щоб про тебе чули і не через багато років, коли прийде визнання (а якщо те визнання не прийде?), хочеться слави і великої і сьогодні.
Так гарно і солодко бачити в газет свою статтю і своє прізвище під нею, і писала б про все на світі за принципом: що почула, про те і співаю.
Ірина Гайова так і пише – сама пише, сама до друку підписує, сама себе читає, мало місця в рідній газеті – дає інтерн’ю до інших – знай наших! Одного разу навіть в обласну газету дала. Не подумайте, що вирішила пояснити, чому в Корюківськ... Читати далі »

Післязавтра
На стовпах висіли народні депутати. Як новітнього, так і деяких минулих скликань. Ще ніхто не квапився прибрати ці захололі рештки так несподівано завершеної кампанії. День «Ч», нестямно наближуваний виставленими тепер на байдужі оглядини загалу «ВІПами», підвів раптову жирну риску під таким багатовекторним ще вчора життям.
На стовпах висіли народні депутати. І нечисленні після вчорашнього стресу перехожі неквапно швендяли мимо. Нікого вже не цікавили пригаслі вогники в поетично примружених очах геть сивого добродія, дуже ... Читати далі »

Світ прояснився. І стала бездонною
Річка, відбивши небесну блакить.
Осінь стоїть золотою іконою,
Золотою іконою осінь стоїть.

Тишу врочисту ніщо не порушує,
Листя спадає на плесо води,
Ніби іде хтось по ній, як по суші
І залишає багряні сліди.

Названий сонцем, чорніє на кручі,
Спокій у погляді, хрест на плечах,
Все відійшло, що боліло, що мучило,
Стріли Перуна метало вночі.

Все відбулось. Розлітається листям.
Осінь стоїть. І підходить зима,
Ладна ввірватись до храму зі свистом,
Як у тридцяті роки комуністи
З криком невпевненим "Бога нема"...

Осінь стоїть. Голубіє Софія.
Вершник на площі підняв булаву,
Ніби усе, що кипіло стихією,
Південь топтало, лякало Москву, ... Читати далі »

Розгул українофобії у Харкові
В ніч на 23 вересня в Харкові мав місце черговий акт вандалізму. Цього разу від рук українофобів постраждав пам'ятник Героям Крут, який був встановлений біля так званого «Дзеркального Струменя» в самому центрі міста в 2006 році.

Невідомі звалили монумент, буквально вирвавши його з асфальту. В такому стані пам'ятник виявили члени Молодіжного Націоналістичного Конгресу вранці 23 вересня. Видається, що інцидент не зацікавив ані правоохоронні органи, ані представників місцевої влади. Міська влада вже не раз говорила про можливість ліквідації монкумента. Подібні погрози лунали з вуст Михайла Добкіна починаючи з осені минулого року; втілити їх антиукраїнські сили наважились лише зараз, напередодні виборів. Як повідомляє прес-служба Харківської обласної ор... Читати далі »