Вшановуючи Кобзаря, радянська влада чинила по-різному, зокрема перейменовувала хутори, щоб вони носили його ім'я. Таких поселень на Чернігівщині налічується 7:
с.Шевченка, Бахмацький район, Фастовецька сільська рада (до 1928 р. — хутір Забілин, історична дата утворення — 1815 р.);
с.Шевченка, Чернігівський район, Халявинська сільська рада;
с.Шевченка, Талалаївський район, Харковська сільська рада;
с.Шевченка, Прилуцький район, Малодівицька селищна рада;
с.Шевченка, Борзнянський район, Прохорівська сільська рада;
с.Шевченкове, Бахмацький район, Гайворонська сільська рада (до 1951 р. – с. Шестопалів, історична дата утворення – 1700 р.);
с.Тараса Шевченка, Ріпкинський район (до 1925 р. – Тарасевичеві Велички, утворено 1854 р.).
Цікаво та... Читати далі »

Улюблена пісня була у моєї матері – „Дивлюсь я на небо”. Прожила весь вік у земному тяжкому бабранні, а любила пісню про небо. І тепер, коли Малінін із музичного диска пісенно запитує – „Чому я не сокіл, чому не літаю?” – я спогадую матір.
... Але – це моє особисте. А чому ж співає відомий російський співак українські пісні? Для чого це йому? Та й не одну, а 28 записано на двох дисках. Та ще й з посвятою, такою незвичною від російського співака — „Великому українському народові”! Чом його улюбленою піснею є „Вівці мої, вівці”?
Народився і ... Читати далі »

Минулого тижня шанувальники мистецтва мали змогу побувати на такій собі камерній виставі «Іуда Іскаріот» за повістю Леоніда Андрєєва, яку представив на глядацький суд заслужений артист України, актор Чернігівського Молодіжного театру Володимир Банюк (на фото).
Вистава відбулася у несподіваному ракурсі — у театральному просторі художнього музею, де саме тривають ремонтні роботи. Навіть антураж справляв неабияке враження.
Обрана Володимиром Банюком форма моновистави, своєрідний одяг, ланцюги на зап’ястках — усе це спонукало присутніх з неспо... Читати далі »

Йдучи на зустріч із художником Олександром Івановичем Івахненком, чесно кажучи, не знала про нього нічого, крім імені. Тож розмова почалася деякою моєю невпевненістю та легкістю й тактов¬ністю з боку пана Олександра.
По дорозі на виставку Едуарда Усова вводила його в курс діяльності "Просвіти", бо перетворити несподівано тепле неформальне спілкування на офіційне інтерв’ю просто не видавалося можливим. Уродженець Манжосівки, нині за¬- служений художник України й лауреат Шевченківської премії, щиро цікавився прилуцьким життям-буттям.
Звісно ... Читати далі »

Кровопускання корисне
Запевняє головний лікар Чернігівської обласної станції переливання крові Василь Зуб. І додає: «Але обов’язково в межах допустимого і з дотриманням відповідних медичних вимог».
Медичні дослідження довели, що донори, які регулярно здають кров, є стабільно здоровими. В давнину у багатьох народів лікували різні хвороби саме через крововилив.
— Крововтрата стимулює появу нових клітин крові, через що оновлюється увесь організм, відбувається стимуляція захисних сил організму, його омолодження, — розпо¬відає Василь Зуб... Читати далі »

Знайомтесь: Антоніна Миколаївна ТАРАСОВА, директор інформаційно-оздоровчого центру «Пчёлка» м.Чернігова. Успішна жінка. Щаслива мати, дружина. Бізнес-леді.
Але так було не завжди…
— Антоніно Миколаївно, дивлячись сьогодні на Ваші успішні кроки в бізнесі, на Вашу сонячну усмішку, важко повірити, що так було не завжди. Знаю, що на шлях до успіху Ви стали сім років тому і обрали саме мережу поширення оздоровчих продуктів бджільництва. Що стало поштовхом до цього? І якщо повернутися думкою у той час – якою Ви були тоді?
— Сім років тому... Читати далі »

Часто можна почути про суржик, що псує нашу мову, про її засміченість, але перепрошую! Дуже часто за суржик сприймаються ті слова, що протягом тисячоліть використовують у наших сіверянських селах. Наш народ живе на цій землі тисячі років, ніхто сюди масово не заселявся. Тож слова, що збереглися в селах, не тільки мають право на існування, а навіть більше того — мають стати повноцінними експонатами живого лінгвістичного музею, адже ми їх можемо втратити. Те село, що існувало багато тисячоліть, за останні десятиліття почало зникати, ще трохи — і разом з ним зникне й та сіверянська мова, що не стала четвертою східнослов’янською. Свого часу Микола Костомаров доводив, що на основі сіверянських та інших племен цілком міг би виникнути й четвертий східно¬слов’янський народ. Це ж підтверджує і той ... Читати далі »