-- Чи не варто нам замість роз’ятрювання національних образ, які абсолютно виправдані, але безперспективні, замість цього згадати, що українці були місіонерською нацією щодо Росії (досить згадати, що російська імперія створена значною мірою українцями, так само як і совєтська), і наполягати на тому, що хрест місіонерства не зник і ми маємо його нести і здійснювати цивілізаторську місію щодо Росії?

В.Крижанівський: Дуже інтересна думка. Хочу нагадати, що одна з найвідоміших вулиць у Москві має назву Малоросєйка. Вона походить від назви Малоросійського Указу і там жили сотні українських дячків, які приїхали в Росію і вчили росіян грамоті. Ви ж пам’ятаєте, що за часів Богдана практично вся Україна була грамотна, а Росія була фактично 100% неграмотна. І дійсно ми зіграли величезну роль, не німці вивчили Росію, а українці вивчили Росію.

Але я не розумію, чому ви хочете, щоб ми оцю місіонерську роль виконували й зараз? Нехай Росія сама собі дає раду, а ми будемо займатися своєю країною і будемо в гарним стосунках зі своїм сусідом. Ми, зрозуміло, хотіли би почути слова подяки, слова доброзичливості, за те, що Україна зробила величезний, неоціненний до цього часу внесок в розвиток Росії, зробила дійсно по-братерськи. Ми дійсно багато зробили, щоб поставити на ноги російську культуру, згадайте Івана Мартоса (скульптора) і багатьох інших, які започатковували російське мистецтво: Бортнянського, Веделя, Березовського, адже це були українські і російські композитори, які відкрили для світу російську, чи українську музику. У нас є багато що згадати.

Ми хочемо, щоб була історична правда. Я не бачу нічого страшного в тому, щоб дійсно показати в чому була роль Мазепи, що він дійсно побачив істинну суть сатанинського керівника Росії, того скаженого Петра і він зрозумів, що нічого доброго для України не буде, і він вирішив зробити крок. Давайте подивимось на історію, якою вона була в дійсності. Ми хочемо історії не за російськими авторами, давайте будемо говорити правду.