 Візит глави держави пов"язаний з необхідністю контролювати і "підганяти" започаткований ним комплекс робіт по відновленню гетьманської столиці. Варто зауважити, що першими про Батурин заговорили товариство "Просвіта" і Народний Рух, які ще 1990 року провели похід "Дзвін-90" із завершенням його саме у Батурині. Там єпископом української православної церкви Романом було вперше в радянський час відслужено панахиду по Мазепі, а бахмацькі просвітяни першими в Україні встановили пам"ятну плиту гетьману на Гончарівці -- вона дуже довго була єдиним знаком-пам"ятником гетьману Мазепі. В просвітянських заходах пізніше брав участь і Віктор Ющенко, як голова правління Національного банку... Вашій увазі -- пропонуємо статтю на батуринську тематику Ривок до Мазепи «З нагоди 300–річчя подій, пов’язаних з воєнно–політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько–шведського союзу під час Північної війни 1700—1721 років, виходячи зі значення цих подій у багатовіковій історії українського державотворення…» — саме такими словами починається указ Президента. Згідно з ним, глава держави доручив Кабінету Міністрів утворити оргкомітет з підготовки та проведення заходів, включивши до його складу не лише представників центральних та місцевих органів державної влади, а й громадських діячів та учених. Саме вони мають затвердити план організації та проведення заходів до 300–х роковин Батуринської трагедії, Полтавської битви та руйнування Запорозької Січі. Буде проведено міжнародні наукові форуми, більш грунтовно досліджено українсько–шведські стосунки доби козацтва. Роботи вистачить усім. Кіношникам глава держави доручив створити документальний та художній фільми, пов’язані з виступом Івана Мазепи та укладенням українсько–шведського союзу. У зв’язку з круглою датою підтримку отримає і Державний історико–культурний заповідник «Поле Полтавської битви». Кабмін має невідкладно знайти кошти на його ремонт, реставрацію. А головам місцевих держадміністрацій доручено вивчити питання щодо присвоєння окремим навчальним закладам, установам і військовим частинам імені Івана Мазепи. Також пам’ятники гетьмана будуть встановлені в столиці та в Полтаві. Окрім того, МЗС України має опрацювати питання встановлення такого ж монумента у Швеції. Натомість гранітна скульптура із зображенням тамтешнього героя, націоналіста та військового союзника у боротьбі проти Московської держави шведського короля Карла XII з’явиться в Україні. «Цей указ Президента України значимий, доленосний і є даниною історичної пам’яті, — прокоментував «УМ» відомий історик Володимир Сергійчук. — Союз зі шведами став наслідком домовленостей із цією країною ще Івана Виговського у 1657 році і завершенням справи Богдана Хмельницького. Немаловажливим є і встановлення в Україні пам’ятника Карлу XII. Це був наш союзник у боротьбі з агресією і експансією Московської держави. Тому ми повинні віддати шану тим подіям».
Уже найближчим часом будуть проведені роботи з ремонту, реставрації і музеєфікації палацового комплексу Кирила Розумовського у Батурині. А в Нікопольському районі Дніпропетровщини буде споруджено пам’ятний знак загиблим у 1709 році козакам Запорозької Січі. Автор: Ярослав ТРАКАЛО
Джерело: Україна Молода | 
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
