У довіднику телефонних абонентів Ічнянського району, виданому п’ять років тому, ми натрапили на 20 номерів магазинів, розташованих у 18 селах та селищах, і зателефонували за цими номерами в надії отримати вичерпну інформацію про книжкову торгівлю.
Картина постала невтішна.
У семи селах на наші дзвінки взагалі ніхто не відповів: у Припутнях, Андріївці, Бережівці, Бурімці, Городні, Верескунах, Івангороді. Обидва із вказаних у довіднику телефонних номерів торговельних закладів Іржавця тепер належать приватним власникам. У Заудайці телефон також перейшов іншому користувачеві (проте ті, хто підняв слухавку, чемно пояснили, що книжок у їхніх сільських магазинах немає). Южнянці повідомили, що з магазину цей телефон «знято» і взагалі з магазином телефонного зв’язку немає. З бібліотекою? Самої бібліотеки немає. Лише в школі є книжки…
У сусідньому селищі Парафіївка в обох вказаних крамницях книжками теж не торгують. І в інший бік, до Тростянця, южненським книголюбам, якщо такі водяться в цьому селі, немає сенсу їхати, бо книжок туди не завозять. Чому – пояснити в тамтешньому магазині не змогли.
Не продають книжок і в Хаєнках. Кажуть: кому треба – ходять у бібліотеку.
У Гужівці, як вдалося з’ясувати по телефону, є чотири торговельні точки, де могли б продавати книжки, але «духовний товар» їхню торгівлю не вабить. «Звикли купляти в Ічні на базарі», – пояснили причину сільського безкнижків’я. Працівники гмирянського «Енея» відповіли, що їхня крамниця продуктова, а в інших магазинах книжок також немає. Їздять за ними до Ічні.
У магазині Ольшан, зізналися нам, книжок немає. Ніде немає. Чому? Здивувалися: «А кому вони потрібні?» Кому треба – їдуть до Прилук. Або йдуть до бібліотеки, яка, на щастя, працює. Чи поповнюється новинками видавництв – невідомо.
Іван НЕЖИВИЙ.
Ічнянський район. |
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
