У історію ввійшов як Головний командир легендарної Української Повстанської Армії у 1950-1954 рр., до того очолював генеральну воєнну округу УПА-Південь, на рахунку якої найбільша в історії УПА битва під Гурбами у квітні 1944 р. Він відзначився не тільки своєю відвагою, а ще й тим, що мав мужність завершити бойові дії з боку повстанчої армії. Цим він зберіг життя десятків тисяч українців.

Постать Василя Кука назавжди стала частиною української та світової історії ХХ століття, визвольної боротьби поневолених народів за свою свободу. Саме з таких людей повинні брати приклад представники нового покоління українців. В 2001 році Василь Кук відмовився від нагороди «Герой України», яку мав намір вручити йому президент Кучма. Кук сказав приблизно так: «Я не можу взяти цю нагороду, поки країна не визнала мою армію (УПА) як тих, хто боровся за незалежність України»

Я щасливий, що був знайомий з цією людиною. На початку лютого цього року на сторінках «Сіверщини» я описав свої враження від спілкування з Куком в 94-й день народження, який на жаль, виявився для нього останнім. Це була феноменальна людина! Людина, яка н епокладала рук і працювала на поширення національної ідеї в такому поважному віці. Людина, яка поклала все своє життя для України.

Коли зараз, Віктор Янукович своїми висловами намагається розколоти Україну, намагається заперечити внесок таких людей, як Василь Кук в боротьбу за Незалежність і називає його «людиною, що користувалася повагою частиною суспільства Західної України» хочеться задати два запитання. Вікторе Федоровичу, якщо ви так говорите про Кука, то ва не варто називати по-іншому, ніж «прем’єр міністр, що користується повагою частиною населення Східної України». Це вам говорить «східняк», мати якого народилася і виросла у Воронезькій області Російської федерації. І такої ж думки не одна тисяча українців, що живуть на сході і поважали при цьому постать Василя Кука.

По-друге, коли ви говорите про ідеологію УПА і її неприйнятність в Україні, то хочеться спитати: На якій ідеології ви збираєтеся виховувати майбутні покоління українців? Може, Павліка Морозова?

Абсолютно правильною є ініціативою назвати ім’ям Василя Кука одну з столичних вулиць. Своєю боротьбою за волю України він, безумовно, це заслужив. Сподіваємося, що після визнання УПА українська влада зможе виконати його заповіт і пере заховати в Києві.

З сумом,

Олександр ЛОМАКО,

Громадянська мережа ОПОРА,

Спеціально для газети «Сіверщина»