Носівські страви

Запрошую в уявну кулінарну мандрівку до Носівської волості Ніжинського повіту. Заглянемо на застілля наших носівських родин? Різноманіття страв, їх назви та технології приготування, на жаль, сьогодні вже майже втрачені.

Однак сподіваюсь, що разом ми пригадаємо і збережемо культурну, гастрономічну спадщину нашого краю. Бо наші страви - це не лише сало, борщ і «гартаначка», а і «хопка», «паруха», «рулі», «мнишки», «млинці», «мачанка» і багато інших гастрономічних шедеврів Носівщини, котрі збереглись в нашій пам’яті...

Тож від себе я пригадаю традиційні носівські страви, що готувала в печі для мене і всієї родини моя бабуся Заволова Валентина Омелянівна (1912р/н). Всім кулінарним тонкощам приготування їжі її навчила моя прабабуся (козацького роду) - Заволова Євгенія Петрівна (1890р/н).

В кінці 1960-их років наша родина із 6 осіб жила в центрі Носівки, мала присадибну ділянку близько 30 сотих з плодовими деревами, утримувала курей, поросят, кроликів, пасіку. Були господарські споруди, погріб, колодязь. В будинку була "годувальниця" - піч та дві груби. Холодильників та газу на той час ще не було, тому піч розпалювали щодня. В кінці нашої садиби протікала річка Носівочка. Відповідно всіх перелічених умов в сім’ї були відповідні продукти, з котрих і готували їжу.

В родині завжди мали місце приводи для застільних урочистостей, відмічання родинних, державних і церковних свят. Бабуся Валентина дуже полюбляла, коли її страви смакували та підхвалювали. Це була вершина її задоволення!

Почну з найшанованіших страв моєї бабусі, котрі сьогодні вже майже забуті в Носівці, а саме:

Печений «ковбик» зі свинячої голови;
«Кишка» («патрошанка») зі свинячих потрохів;
«Заливна риба»(жарена риба під томатним соусом з борошном);
Житні пампушки з олійно-часниковою «мачанкою» (поливкою);
Гречані «млинці» зі сметаною чи шкварками;
Голубці з січеною смаженою свининою;
Коржі з маково-медовою «мачанкою» (поливкою);
Пшоняна солодка «бабка»;
Пиріжки з узваром;
Молочний кисіль з ваніллю;
«Сніжки»; «Тертий пиріг».

Незабутні і звичайні, повсякденні страви моєї бабусі з печі:

Червоний борщ з цукровим буряком та солониною;
Пісний борщ (холодний) з в’юнами та сушеними білими грибами;
Зелений борщ з квасолею та лободою;
Юшка з бобами;
«Паруха» з житніми «рулями»;
«Мнишки» ( на «кисляці») зі шкварками чи сметаною з медом;
Печені сливи та сушені вишні.

На додачу до всіх цих згаданих родинних страв ще хочу пригадати такі як:

«Хопка» (холодна) з таранькою та весняною зеленню;
Буряковий чи житній квас;
Квашені білі грузді;
Квашені яблука на житній соломі («антонівка», «путівка»);
Наливка зі смородини, вишні чи сливи.

Влітку, на великі родинні зібрання, біля річки, в кінці городу, готували на вогнищі в великому казані славетну носівську «ГАРТАНАЧКУ».

Незабутніми були ще враження від того, з яким нетерпінням інколи чекали наречену, що запрошувала на весілля, з носівськими здобними «шишками». В 80-х роках їх ще пекли під замовлення в носівському ресторані…

Пригадаємо слова Квітки Основ’яненка з роману «Пан Халявський»: «Ото лихо, як подивлюся! Далебі, аж дивом дивуєшся, як то світ міняється!.. Де ти, свята старовино!». Можливо, разом ще збережемо староукраїнську кухню Носівської волості?! Тож зичу приємного та смачного готування!

Юлія ФІЛЬ