Він вніс три конкретні пропозиції.

«Перша. Треба вимагати від Верховної Ради України якнайшвидшого прийняття двох законів про мови, які підготували й подали в парламент народні депутати від фракції БЮТ — голова «Просвіти» Павло Мовчан і голова Національної Спілки письменників України Володимир Яворівський. Це Закони «Про мови» і «Про державну мову в Україні».
Ще не почато обговорення законів у парламенті, а в засобах інформації певні політичні сили вже піднімають пропагандистський галас проти прийняття цих законів. А ми, інтелігенція, мовчимо.

Друге. Давно треба створити «Білу книгу українських святинь». На зразок Червоної книги природи. Куди занести особливо святі, пам’ятні для нашого народу місця. І взяти їх під особливу опіку держави і громадськості. В кожній області є не одна така точка. Починаючи від святої могили Тараса в Каневі, й далі — Корсунь, Умань, Кам’янець-Подільський, Конотоп і багато іншого. У нас на Чернігівщині теж немало таких місць, а дві точки — це взагалі святині для всього світового українства: Батурин і Крути. Чому треба взяти під особливу опіку такі місця? Бо навіть довкола могили Тараса Шевченка в Каневі кояться якісь дивні оборудки із землею, затівається будівництво якихось підприємств. Чимало проблем і в головній нашій православній святині — у Лаврі в Києві. Також на славній козацькій Хортиці.

Якщо говорити про наші чернігівські святині, то ви знаєте, як важко йде відродження Батурина. До речі, цього року все-таки має завершитися там реставрація Палацу Розумовського, де буде створено Музей української державності. Але для того, щоб наповнити цей музей, треба рішуче поставити перед Росією питання про повернення наших величезних історико-культурних цінностей — національних реліквій, вивезених свого часу з України. За минулий рік Меморіал двічі було сплюндровано, побито плити, облито фарбою, і ці злочини по сьогодні не розкрито.

Третє. Треба створити Пантеон видатних українців, де можна було б перепоховати героїв нації. Такі пропозицію днями висловили і учасники «круглого столу», проведеного «Просвітою» і козацтвом. І ось які вони називали імена: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Богун, Іван Виговський. Безумовно, видатні українці. Та біда наша в тому, що поховань цих і багатьох інших видатних людей України нині просто не існує: або ми не знаємо достеменно, де їх поховано, або їхні могили було сплюндровано. Тому треба спершу спробувати знайти її поховання, а також повернути в Україну прах багатьох видатних її синів, похованих по світах».