Юлія Тимошенко, заявляючи, що звикла втілювати в життя «фантастичні речі» в економіці, не визнає ціни своїх економічних див Навіть якщо всі плани уряду будуть реалізовані, українці не зможуть цього року цілком насолодитися високими доходами – їх зжере інфляція. А обіцянки урядовців стримати її темпи поки що видаються справді «фантастичними речами». За результатами 2007 року темпи приросту інфляції становили 16,6% – рекордне значення з 2000 року. Прогнозні значення цього показника на 2008 рік залишаються дискусійним питанням. Так, у бюджеті поточного року новий уряд заклав значення інфляції на рівні 9,6%. Глава НБУ Володимир Стельмах дає інше значення – 14,8%. Днями свій переглянутий прогноз оголосив і Всесвітній банк – 13,8%. У визначенні головного «кореня» української інфляції у короткотерміновому періоді думки експертів збігаються – це чергове підвищення соціальних мінімумів. Тобто головним джерелом інфляції є бюджет. «За номінальними показниками зростання зарплати, прожиткового мінімуму, до якого прив’язані пенсії тощо, новий бюджет не є відмінним від попередніх бюджетів», – зазначає старший науковий співробітник Інституту вивчення Росії Олексій Блінов. За його словами, бюджетне підвищення номінальних доходів стосуватиметься передусім осіб із невисоким рівнем доходів і частини осіб із середніми доходами, тобто масового сегмента. А це саме ті люди, витрати яких і формують інфляцію в Україні. На думку експерта, приблизно половина інфляції пов’язана саме з бюджетною політикою зростання доходів. Нещодавно Всесвітній банк підвищив прогнозний рівень інфляції для України – «у зв’язку зі збільшенням інфляційних очікувань і з урахуванням ухваленого на 2008 рік бюджету країни». У новому прогнозі враховано і рівень виплат по знецінених внесках Ощадбанку СРСР. За словами представника Всесвітнього банку Мартіна Райзера, якщо реальні виплати перевищать заплановані в бюджеті 8 млрд грн, Усесвітній банк перегляне свій прогноз щодо інфляції на 2008 рік ще раз. На думку ж вітчизняних аналітиків, виплати за знеціненими внесками матимуть мінімальний вплив на інфляцію. Живими грошима повернуть усього 6 млрд гривень, немалу частину з яких – в іноземній валюті. Робиться це з надією, що вкладники не обміняють валюту на гривню відразу ж по отриманні і не витратять ці додаткові кошти. Адже українці звикли до доларів як до надійного засобу накопичення. Другим за впливовістю з-поміж інфляційних факторів є збільшення ціни на імпортований газ (до 179,5 дол. за 1 тис. куб. м). Очевидно, що без реальної диверсифікації джерел надходження енергоресурсів чи принаймі визначеності зі зміною ціни на них на довгостроковий період, будь-які прогнози як рівня інфляції, так і інших макропоказників є дуже наближеними. Ще одним «локомотивом» інфляції є здорожчання продуктів харчування. Воно вписується у загальносвітову тенденцію, але має під собою і внутрішні чинники. Серед них, окрім неврожаїв та одвічних проблем українського сільгосппрому, можна назвати недосконалу та непрозору систему постачання продукції до кінцевого споживача. Перед урядом на чолі з Юлією Тимошенко стоїть украй тяжке завдання – знайти консенсус між економічним ростом та зростанням інфляції. Але для уряду країни з перехідною економікою та великою часткою населення з незахищеними доходами інфляція є першочерговою проблемою. Тому виконавчій владі варто зосередитись саме на ній. Аналіз дій Юлії Тимошенко на прем’єрській посаді першого разу, загальний стиль її управління, а також перші рішучі кроки у новому році дають привід не сумніватись у проведенні досить жорсткої економічної політики і цього разу. Проте заяви Тимошенко, що «ніякого збільшення інфляції не буде», все ж є занадто сміливими. Потрібно терміново реагувати на продовольчі проблеми. І не лише обмеженням експорту зернових, але й реальним збільшенням виробництва харчів. У Китаї та Росії вже ухвалені програми з розширення посівних площ під найважливіші продовольчі сільгоспкультури. В Україні варто діяти так само, аби не доводилось в екстреному порядку застосовувати якісь «інтервенції», закуповуючи продовольство втридорога за кордоном.
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
