 335 років тому, у червні 1672 року за універсалом гетьмана Дем'яна Многогрішного раєць (аналог нинішнього депутата міськради — редакція) В.Ф.Яловицький одержав право володіти млином на Стрижні у Чернігові. Той млин знаходився на території сучасної Ялівщини, яка отримала свою назву від прізвища райця Яловського.
Майбутнє — регіонально-ландшафтний парк?
Природа потребує повсякденної турботи про неї. Це стосується і Ялівщини, 170 га якої колись були заповідною, природоохоронною зоною. Повернення Ялівщині природоохоронного статусу є справою честі всіх жителів міста та місцевих законодавчих і виконавчих органів.
Найбільш раціональним шляхом збереження Ялівщини визнано створення на її території регіонально-ландшафтного парку (РЛП) площею 170 га (як це було станом на 1946 рік, або більше). РЛП введені Законом України "Про природно-заповідний фонд України" в 1992 році і є природоохоронними рекреаційними установами місцевого або регіонального значення.
Мета РЛП — збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, забезпечення умов для організованого відпочинку населення.
Від літописної
минувшини до наших днів
Ялівщина — історична місцевість у північно-східній частині міста.
На території Ялівщини знайдені поселення:
• епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.);
• раннього заліза (VII — IV ст. до н.е.);
• київського типу (III — V ст.);
• волинцівсько-київського типу (VIII — IX ст.)
• давньоруське (IX — XIII ст.)
Протягом століть Ялівщина справедливо вважалась:
• перлиною міста;
• її легенями;
• прекрасним місцем відпочинку;
• джерелом натхнення;
• відкритою книгою природи для вивчення її таємниць;
• живою субстанцією (що оберігає, лікує, надихає), яка несе позитивний енергетичний заряд місту та його мешканцям.
У VII випуску "Праць Чернігівської губернської архівної комісії" перше згадування про Ялівщину датується 1672 роком (XVII століття).
На основі висновків провідних спеціалістів Київського відділення Імператорського Технологічного товариства 4 липня 1879 року міська дума постановила подати в міський водопровід воду з Ялівщини. З тих пір у Ялівщині існують насосні станції для подачі води з артезіанських свердловин.
У 90-их роках XIX століття в Ялівщині були висаджені сосна, дуб, ялина, ірга, береза, черемха та багато інших дерев, чагарників та рослин.
1945 рік — органами місцевого управління підтримана ініціатива громадськості про організацію ботанічного саду в Ялівщині.
1946 рік — площа саду складала 170 га і нараховувала:
• 480 видів рослин;
• 720 сортів декоративних рослин;
• 3 відділи:
1) флори і культурної рослинності;
2) інтродукції та акліматизації рослин;
3) дендрології, плодівництва і розведення квітів.
1956 рік — Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі. Були розбиті липова, березова, горобинова, катальпова, туєва та інші ландшафтні композиції. За 1956 рік було реалізовано 453 тис. декоративних, плодово-ягідних та деревовидно-чагарникових рослин.
1957 рік — Чернігівський ботанічний сад був об'єднаний з господарством "Зеленбуд" м.Чернігова. Під час очистки майданчика під будівництво міських лікарень були вирубані сосна Веймутова, сосна чорна, птелія, тюльпанове дерево та інші екзотичні дерева. 7,2 га з екзотичними рослинами отримали статус заказника місцевого значення.
1972 рік — Ялівщина стає пам'яткою садово-паркового мистецтва. Площа заказника складає 8,3 га.
У 70 — 80-их роках XX століття на території Ялівщини відкритий піонерський табір "Супутник".  У 90-ті роки XX століття 1 га заповідної території вилучено з обігу, оскільки територія піонерського табору "Супутник" перетворилася в престижний мікрорайон, який зветься в народі "теремками". При будівництві приватних котеджів лісопарку була нанесена значна екологічна шкода вирубкою дерев, знищенням видів природної флори та фауни цієї місцевості, а також постійним забрудненням околиць та самого лісу будівельним сміттям.
Поступово зникли представники австралійської флори, знищено тюльпанове дерево, більшість видів ялівцю, біота. Зі 160 видів дерев, чагарників та трав, вихідців із Японії, Австралії, Північної Америки, залишились жалюгідні залишки або й зовсім нічого.
На жаль, на сучасному етапі природоохоронний статус мають 6,2 га в якості ботанічного заказника місцевого значення.
Марина КОЛЕСНИК.  Лід зрушили?..
Постійна комісія обласної ради з питань управління та розпорядження об'єктами комунальної власності на своєму черговому засіданні розглянула звернення Погоджувально-експертної комісії з проблем Ялівщини щодо реалізації Рішення круглого столу "Чистота навколишнього світу як дзеркало духовності та моральності кожного громадянина та суспільства в цілому", який відбувся 26.01.07р. і був присвячений поверненню Ялівщині природоохоронного статусу в категорії РЛП. Приймаючи рішення про підтримку ініціативи щодо збереження РЛП в центрі Чернігова, голова постійної комісії Микола Тарасівець наголосив на тому, що Ялівщина — це легені міста, унікальна екосистема, тому наш обов'язок — підтримувати усі напрямки з вирішення екологічної проблематики.
В результаті реалізації програми планується повернути Ялівщині природно-заповідний статус, як це було до 1946 року, привести територію площею 170 га в належний стан та в подальшому відродити ботанічний сад.
Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків із громадськістю виконавчого апарату Чернігівської обласної ради. Вiддай свiй голос за регiональний ландшафтний парк «Ялiвщина»
Пошта пiдтримки: yalivshchena@rambler.ru
18 га в центрi лiсопарку «Ялiвщина» розпайовано на дiлянки пiд котеджi!
Рiшення прийнято мiською радою 31.08.2006 р. Усiх небайдужих просимо захистити зеленi легенi мiста — сповiстити про це своїх знайомих та надiслати листiвку за адресою:
Чернiгiвська мiська рада, Соколову О.В., вул.Магiстратська, 7, Чернiгiв, 14000. |
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
