У той час, коли так звана політична еліта обговорює пластичну операцію з ліквідації зморшок на обличчі Раїси Богатирьової — лідера парламентської фракції Партії регіонів, набагато корисніше для тої ж таки, з дозволу сказати, еліти було б звернути увагу на статтю "Національний прагматизм" Раїси Богатирьової в газеті "Дзеркало тижня". Я цілком допускаю, що вона сама її і не писала, але, якщо підписала, — поділяє викладені там позиції.
Скажу відверто: ні Раїса Богатирьова, ні її партія не викликають жодних симпатій. Але — з іншого боку — я давно не читав таких аналітичних і патріотичних думок. Наприклад: "Пов'язуючи життя з будь-яким гравцем на світовій арені, Україна буде завжди на підтанцївках. Ба більше, ментально чужа (навіть Росії, попри співжиття в минулому) Україна, через вторинність і демократичний васалітет, викликатиме спокусу покористуватися слабким. Рано чи пізно це станеться. Чи погодяться громадяни України, щоб до них у двір приходили чужинці й забирали майно? Запитання риторичне.
Українська політична еліта повинна зрозуміти, що жодні однозначні союзи не забезпечать стратегічної безпеки країни. Світ поважатиме тільки сильну Україну. Вже тепер ми розуміємо, що ЄС і НАТО зіпсують наші відносини з РФ, а ЄЕП і СНД — з ЄС і Чорноморсько-Балтійським регіоном. Уже тепер ми чомусь діємо у фарватері згаданих світових інтересів і дозволяємо, наприклад, прохолодно ставитися до Білорусі, забуваючи про елементарне правило: першим, хто прийде гасити твою пожежу, буде сусід.
Чомусь ми легко погоджуємося з тезою: Україна — форпост Європи, забуваючи, що як форпост ми вже неодноразово першими горіли. Тим паче, що Європа зачинила двері на залізний засув для України на невизначено тривалий термін. Нарешті, ми чомусь забуваємо, що Київська Русь часів Ярослава Мудрого була такою сильною, що поріднитися з нами вважали за честь усі правителі Європи. Мала рацію Індіра Ганді, сказавши: "Історія — найкращий учитель, у якого люди — найгірші учні".
Лідер фракції Партії регіонів висловлюється і за єдину помісну православну Церкву — бідний Московський патріархат, позиції якого в Україні здавались непоруш¬ними! Зміну позиції регіоналів — від Росії до інтересів України — зумовлює, як на мене, правляче становище Партії регіонів. А, як сказав колись Левко Лук'яненко, королі і президенти зрадниками не бувають. Оскільки в Януковича повноваження президентські, то... читайте Левка Лук'яненка.
... І, можливо, ми ще колись зрозуміємо глибину мудрості Президента Віктора Ющенка, який поставив саме цього Прем'єр-міністра: бачимо перетворення ворогів України на національних прагматиків. Василь ЧЕПУРНИЙ. Р.S. Ви незгодні? Пишіть — і ваша думка буде на сторінках "Сiверщини". |
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
