Восени цього року минає 300 років з часу загибелі гетьманської столиці Батурина від військ Московського царя Петра І. Досі навіть серед українців багато тих хто не може повірити у масштаб жертв цієї трагедії головним чином на підставі хибного уявлення про так звану братську слав’янську дружбу російського і українського народів. Насправді, події 300-річної давнини були викликані в першу чергу маніакальним бажанням самодержця царя Московського Петра І ствердити у будь-який спосіб свою абсолютну владу . Ось лише один епізод звірств його сатрапів – придушення повстання донських козаків на чолі з отаманом Кіндратом Булавіним, який безпосередньо передував трагедії Батурина за імперським «Енциклопедичним словником Брокгавза-Єфрона", С-Петербург,1889р.
«На р. Куртлаке Долгоруков (кн. Вас. В... Читати далі »

Чи була нагальна необхідність вже через 8 років після прийняття „кучмо-морозівської” Конституції України 8 грудня 2004 року вносити до неї зміни ?
Якщо необхідність й була, то виключно для того щоб зберегти головне досягнення антинародного режиму – систему влади, що побудована на балансуванні Л.Кучми поміж, породженими під його патронатом, донецьким та дніпропетровським олігархічними кланами. В той же час, кожному зрозуміло, що якщо уся влада поділена лише між двома конкуруючими кланами, це – вкрай нестабільна влада. У кожного з цих суперкланів виникає велика спокуса перемогти свого конкурента і захопити геть усю владу в державі.
Чи могло бути інакше на безмежно багатій українській землі ? Ні! Україна настільки багата, що не встигають розкрасти – нове виростає. Ось чому Украї... Читати далі »

У мультфільмі "Пригоди капітана Врунгеля" її герої співають: "Как вы яхту назовете - так она и поплывет". Тож врунгелівська яхта "Победа" після невдалого старту стає вже "Беда" з усіма випливаючими з цієї назви наслідками.
Чи придаємо ми належне значення назвам вулиць, міст, подій? Чи одне й те ж за звучанням слово-назва для українських громадян означає те саме поняття?
Візьмемо хоча б просте і всім зрозуміле поняття "війна". Думаю, ніхто не заперечить, що війна - це, в першу чергу, смерть людей як близьких, так і чужих. Але як тільки до слова "війна" додати якийсь прикметник, наприклад, громадянська чи вітчизняна, національно-визвольна чи загарбницька, як до смерті людей на цій війні, її учасників буде різне ставлення.
Ось яскравий приклад. Війна, розпочата в кінці 19... Читати далі »

ІV.
Перший і останній Президент СРСР Михайло Сергійович Горбачов в інтерв'ю, організованому за сприяння Віктора Мироненка ("Дзеркало тижня" № 16 від 24.04.04 р.), заявив: "Генетично я належу обом націям. Мама в мене - українка, батько - воронезький. Українську мову я всмоктав із молоком матері, у буквальному значенні цього слова. Мама була дуже гарна. А як співала! Так задушевно й чисто! Вона очолювала бригаду жінок на прополці... І нині цих пісень чимало знаю. І співаю від душі. І Раїса Максимівна теж була наполовину українкою. Її дівоче прізвище - Титаренко, батько - українець, із Чернігівщини, а мати - сибірячка. Вона напам'ять знала чимало творів Шевченка".
Чи міг М.С.Горбачов і тисячі інших етнічних українців відкрито заявити про своє походження в минулому XX стол... Читати далі »

За оцінками Світового банку за останні два роки ціни на продукти харчування стрімко зростали у всьому світі. Це відбувалося досить нерівномірно. Наприклад, у державах, які нещодавно отримали статус членів Європейського Союзу, ціни зросли з 5,6% у 2006 році до 13,8 відсотка у 2007 році. В державах СНД із середнім доходом за цей же час ціни зросли з 6,5 до 20,3 відсотків. В Україні ціни на продукти харчування тільки за останні 12 місяців підвищилися ще більше - на 49,2 відсотка. Внаслідок чого загальні темпи інфляції зросли більш як на 30% за рік, тобто досягли найвищого рівня за останні 10 років. Чому так відбувається? Адже в Україні, яка має унікальні можливості щодо виробництва сільгосппродукції, найбільше подорожчало те, що вона сама виробляє ? Що ж відбувається ?
Світове співтова... Читати далі »

Табу - у первісних і відсталих племен і народів релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за забобонними уявленнями людей, неминуче спричинить тяжке покарання.
Одним із табу досі залишається в Україні питання стосунків між українцями і євреями. Про останніх, як висловилася відома російська письменниця Т.Толстая, можна говорити лише добре або нічого.
Невже українці, які спромоглися, хоч і одними з останніх у Європі, створити державу, і досі залишаються первісним і відсталим племенем? А може, є й інші причини?

І. 2003 рік для євреїв був історичним: країною, де проживає найбільша кількість людей (більше 5 мільйонів), які вважають себе євреями, стали не США, а держава Ізраїль, що розташована на території Палестини - історичної (біблейської) батьківщини цього д... Читати далі »

Перехід від президентсько-парламентської до парламентської моделі державного устрою України ще більше загострить проблему зради партійних інтересів депутатами рад різного рівня.
Про це свідчить і практика застосування імперативного мандату для депутатів місцевих рад. І це лише перша спроба на законодавчому рівні розпочати організаційну перебудову політичних партій після внесення змін у Конституції України у 2004 році.
Що нас чекає у майбутньому?
Вважаю, що слід очікувати ще більшого утаємничення внутрішньопартійних проблем від виборців, подальшої фюрерізації мегапартій та остаточної деградації «нелівих» ідеологічних ще досі більш-менш демократичних партій.
Без сумніву, з введенням жорсткого імперативного мандату для депутатів місцевих рад, так звані партійні спо... Читати далі »

Він був напівіндіанцем, а став справжнім українцем. Професор Джеймс Мейс у своїх США був незручним чоловіком -- не через походження, а з причини його роботи в комісії Конгресу та уряду США з дослідження голодомору 1932 - 1933 років в Україні. Американські урядовці не були в захопленні від його роботи, адже США в час, коли вимирала Україна, визнали Совєтський Союз...

З 1993 року Джеймс Мейс переїхав жити в Україну і прийняв православне хрещення від Патріарха Київського і всієї України Мстислава. Наступного року ожружився з письменницею Наталією Дзюбе... Читати далі »

«Чесно кажучи, мені добряче набридло чути про те, що євреї «поцупили» у арабів землю в Палестині.»

Голда Меір. «Моє життя. Автобіографія»

Здавалося після жахливих уроків ІІ–ї Світової війни з загарбанням чужих земель покінчено назавжди. Будь-який агресор отримає відсіч від «всього прогресивного людства». Бо гарантом стабільності і міжнародної безпеки постала Організація Об’єднаних Націй(ООН). Та не так сталося, як гадалося.
Саме посилаючись на рішення ООН 14 травня 1948 року єврейськими поселенцями було проголошено Державу Ізраїль. Від цієї події минуло 60 років. За цей час відбулося декілька ізраїльсько-арабських війн, а на Палестинських землях виросло не одне покоління євреїв і арабів для яких війна і терор справа буденна.
Чому ж так відбувається ? Головна причина в... Читати далі »

СРСР: воювали з німцями, а перемогли фашизм !
США: хрестовий похід до Європи...

На початку травня 1945 року на Європейському континенті закінчилася найжахливіша в історії людства II-а Світова війна.
Але ще до того, 25 квітня 1945 року, відбулася зустріч радянських і американських військ на річці Ельбі. Безумовно, ця подія була предтечею переможного для союзників по антигітлерівській коаліції закінчення війни. Символічно, що саме цього дня у далекому Сан-Франциско (США) відкрилася Установча конференція Організації Об'єднаних Націй (ООН), тобто "форуму націй-переможців", як писали тоді в газетах Світу.
На жаль, боротьба зі спільним ворогом і зустріч союзників на Ельбі не порушили ідеологічних стереотипів, нав'язаних більшості українців "кремлівськими мрійниками", а н... Читати далі »

Газета «Сіверщина» -- єдина із ЗМІ Чернігова дала об’єктивну інформацію про мою книгу «Слідами Чернігівського підпілля» та висвітлила хід одного із судових засідань Новозаводського районного суду Чернігова, яке відбулося у листопаді 2007 року за позовом Герарда Олексійовича Кузнєцова проти мене особисто, редактора Андрія Леонідовича Курданова, наукового рецензента професора Олександра Євгеновича Лисенка і Ніжинського видавництва «Аспект-Поліграф». Тому хочу аби читачі саме "Сіверщини" дізнались про кінець цієї справи.

Рішенням Новозаводського районного суду від 19 грудня 2007 року позов Г.О.Кузнєцова задоволено частково. А це означає, що суд відхилив вимогу позивача стягнути з нас на його користь у відшкодування нанесеної матеріальної шкоди 100 тис. грн., моральної шкоди 200 тис. грн. ... Читати далі »

В.Ульянов, він же - Вл. Ільїн, він же - Фрей, він же - ..., він же, нарешті, - Ленін. Здебільшого - "Н.Ленін". Чому саме цей псевдонім В.Ульянова, який вперше з'явився у грудні 1901 року в теоретичному журналі "Зоря", став найпоширенішим?
Безперечно, ніякого відношення до Ленського розстрілу робітників в Якутії, що стався більш ніж 10 років потому, його поява не має.
Тоді звідки походить це компартійне псевдо Володимира Ульянова?
Існує декілька версій. Але є всі підстави пов'язувати його виникнення з так званим "Ленінським пророцтвом". Детальний опис його викладено в енциклопедичному словнику Брокгауза-Ефрона, що вийшов у 1896 році в Росії.
Судіть самі.
Одним із провідних авторів цього видання був тоді ще близький товариш і однодумець В.Ульянова - П.Струв... Читати далі »