Менше ніж через рік Україна відзначатиме 300-річчя Батуринської трагедії, коли російський військовий корпус під керівництвом князя Меншикова підступно увірвався до гетьманської столиці Батурина та жорстоко розправився із його захисниками.
І хоча до згаданого ювілею, як зазначалося, трохи менше року Батурин уже опинився в центрі уваги не лише істориків, але й політиків, державних діячів, громадськості
Як і завжди перед виборами, заклопотані громадяни червоної політорієнтації разом з тимчасово спорідненими сестроприбічниками з ПР знову підняли ґвалт за «второй государственный» і «против НАТО».
ДОЗВОЛЬТЕ НЕ ПОГОДИТИСЯ (відповідь Дмитру Табачнику)
Олег ЧОРНОГУЗ
Днями, пане Табачнику, я мав нещастя прочитати , так звану Вашу статтю в „Києвскому телеграфі” з набором чужих цитат, узятих вами з різних нібито першоджерел на прокат для імітації власного інтелекту. Ви не станете заперечувати, що пов’язувати цитати одну з іншою невелика мудрість для більш-менш освіченою людини. Чи не так? Погодьтесь, що я кажу щось слушне. Бо не кожному ж авторові, який себе поважає, набір чужих цитат і відсутність власних думок робить честь, чи додає авторитету. А ви, пане Табачнику, як багатьом відомо в Україні, вважаєте себе великим істориком і вченим
Эта рота наступала по болоту,
А потом ей приказали и она пошла назад.
Эту роту расстрелял из пулемета
Свой же заградительный отряд...
Чи впливає місце та умови проживання людей на їх мову? І, навпаки, чи впливає мова на світогляд людей та їхню поведінку? Чому українською мовою як говоримо, так і пишемо, а російською – без орфографічного словника ні кроку?
Для відповіді на ці питання поглянемо у саме коріння деяких українських та російських слів, якими користуємось повсякденно.
