Вона побачила світ завдяки праці трьох невтомних краєзнавців -- Гайдая, Шкоропада та Савона, завдяки організаційній праці Ігоря Павлюченка та завдяки коштам мецената з Москви, прилучанина Юрія Коптєва. Грубий том у коричневій обкладинці містить дані про всі населені пункти, які будь-коли входили до складу Прилуцького полку, Прилуцького повіту, Прилуцького району та інших прилуцьких адміністративних утворень -- від Батурина до Глухова і від Пирятина до Ніжина.

Неоціненний енциклопедичний довідник, праці над яким вистачило б цілому інституту істориків,... Читати далі »

Візит глави держави пов"язаний з необхідністю контролювати і "підганяти" започаткований ним комплекс робіт по відновленню гетьманської столиці. Варто зауважити, що першими про Батурин заговорили товариство "Просвіта" і Народний Рух, які ще 1990 року провели похід "Дзвін-90" із завершенням його саме у Батурині. Там єпископом української православної церкви Романом було вперше в радянський час відслужено панахиду по Мазепі, а бахмацькі просвітяни першими в Україні встановили пам"ятну плиту гетьману на Гончарівці -- вона дуже довго була єдиним знаком-пам"ят... Читати далі »

Запалімо свічку пам’яті! Все ближче наближаємося ми до трагічної річниці - 299-ї з дня загибелі гетьманської столиці - Батурина, а відтак, за великим рахунком, загибелі і тієї хисткої незалежності, яку виборов Богдан Хмельницький, очоливши Національно – визвольну війну. Юна українська державність була роздерта хижим двоголовим орлом, і знищення Батурина стало тільки початком цього страшного і ганебного процесу.
Хоч і дуже нескоро, але наша державність нарешті стала фактом, і ми тепер маємо законне право відкрито говорити правду про цю траг... Читати далі »

Марія Марківна Школьник, народжена 1882 р. у селі Боровий Млин Віленської губернії, есерка, член бойової групи відомого терориста Бориса Савинкова, прибула до Чернігова напередодні нового 1906 року із завданням Олександра Потапова та Абрама Гоца, керівників московської центральної бойової організації, здійснити замах на губернатора Олексія Олексійовича Хвостова, який страшенно лютував під час придушення селянських виступів. Разом із Марією Школьник приїхала Ніна Глоба.
У Чернігові дівчата зустрілись з керівником місцевої бойової дружини, старим рев... Читати далі »

Підполковник Петлюрівської армії, творець козацтва на Чернігівщині, сотник дивізії «Галичина», командир УПА Ремболович (Рємбалович) Іван Семенович народився в 1897 р. у м.Городня Чернігівської губернії. Іван Семенович походив з родини священиків. Учасник Першої світової війни. Учасник українізації частин російської армії, за що був заарештований. Перебував у в'язниці 5-ї пішої дивізії, з якої вдалося втекти. Як зазначає дослідник Роман Коваль, Ремболович був командиром пішої півсотні української охоронної сотні м.Городня (весна 1918 р.). Делегат 1-го, 2-г... Читати далі »

Мешканці Вилкового жартома кажуть, що їхнє місто — єдине місце у світі, де напідпитку громадяни хитаються не впоперек вулиці, а вздовж — назад-уперед. І це не перебільшення, — такі суворі реалії місцевого ландшафту.
Місто виникло, можна вважати, випадково і далеко не в найпридатнішому для життя місці. Саме сюди в середині XVII сторіччя бігли ті, що не бажали відступитися від своїх поглядів і підкоритися ніконовській релігійній реформі люди.
Читати далі »

Как показывают самые свежие исторические исследования, украинская цивилизация имеет многотысячелетнюю историю.
К такому выводу пришел доктор политических наук Валерий Бебик. Он утверждает, что украинская цивилизация, помимо сегодняшней населяемой территории, оставила свои корни по всему миру: прежде всего мы можем утверждать, что Древний Рим был близок предкам современных украинцев. Величайшая империя в будущем и культурная основа всей дальнейшей истории Европы, во многом может "похвастаться" такими достижениями именно благодаря предкам древних украинцев. Они стали главными действующими лицами в этом процессе.
Украинский философ М. Попович утверждает, что "...носители трипольской культуры отнюдь... Читати далі »

Про сiльських голiв чудово писали класики нашої лiтератури. Почитаймо хоча б знаменитi гоголiвськi «Вечори на хуторi бiля Диканьки». Якi там колоритнi постатi голiв!
У наш бурхливий час без голови — теж нiкуди. Як же нам бути безголовим? За десятки рокiв журналiстської роботи я багато спiлкувався в селах з головами. Одразу зазначу, що в не такi вже далекi радянськi часи голiв у селi було два — колгоспу i сiльради. Називаю їх саме в такiй послiдовностi, бо для кожного було очевидним, що головнiшим був саме перший, колгоспний голова. А другий хоч i уособлював рiдну радянську владу, адже очолював сiльську раду, але явно був у тiнi першого — представника партiйно-колгоспної номенклатури.
Зараз ситуацiя дещо змiнилася. Голова сiльради, або, як ще його називають офiцiйно, — сiльськ... Читати далі »

Торiк наша газета вже повiдомляла, що в Батуринi археологи цiлком iмовiрно нарештi вийшли на залишки головного храму гетьманської столицi часiв її найбiльшого розквiту при Iвановi Мазепi — церкви Живоначальної Трiйцi. Тут уже 12 рокiв працює мiжнародна українсько-канадська археологiчна експедицiя, що провела дуже велику роботу з вивчення забутого й умисне викресленого з нашої iсторiї московськими загарбниками Батурина пiсля його спалення росiйським вiйськом у 1708 роцi. Експедицiя Чернiгiвського педунiверситету працює пiд егiдою Iнституту археологiї Акаде... Читати далі »

У Чернiгiвському iсторичному музеї iменi Василя Тарновського є документи про кавалерiв ордена Богдана Хмельницького. Ним зокрема були вiдзначенi нашi земляки, люди, якi пов’язали своє життя з Придесенням чи визволяли його вiд фашистської навали. Ось iмена деяких iз них: командир партизанського з’єднання iменi Попудренка Федiр Коротков, Герой Радянського Союзу, уродженець Варвинського району, також славетний партизанський командир Олександр Тканко, маршал Радянського Союзу Кирило Москаленко, генерали Павло Батов, Iван Черняховський, Петро Лащенко, о... Читати далі »