Вахтанг має найбільшу колекцію, в основному, української та радянської преси, що налічує близько 30 тисяч примірників перших номерів газет і оцінюється приблизно в 50 тисяч доларів.

Під час розмови я не зміг не поставити йому питання, з чим асоціюється у нього Чернігів.

— Чернігів — це для мене, перш за все, древні церкви, батьківщина Кучми та комарі на Валу. Пам’ятаю обкусані ноги Олександри Кужіль, вона вийшла звідти, як із Бухенвальду.

— Які ще місця сподобалися тобі на Чернігівщині?

— Звичайно, Ніжин. Ми туди приїжджали для попереднього голосування у проекті «Великі українці» студентів Ніжинського державного педагогічного університету імені Гоголя. Картинна галерея, дівчача команда КВК, музеї, саме місто.

— Що нам треба зробити для створення Чернігову сприятливого іміджу як туристичного центру?

— Оригінальних ідей немає. Чернігів має стати місцем для проживання киян, яким не потрібно щодня ходити на роботу, от як мені, наприклад. Адже в Чернігові зберігся неповторний історичний фон і досить дешеві ціни.

— Хм, такі слова в Чернігові явно не будуть сприйняті нормально. Відразу ж піднімуться ціни.

— Чому? Адже з появою киян піднімуться і стандарти життя, комфорт, підніметься й заробітна плата.

— Коли ти збираєшся переїхати до Чернігова?

— Коли вийду на пенсію.

Спілкувався з метром Олександр ЯСЕНЧУК.[r]