Чернігівщину відвідала народний депутат із фракції «Нашої України – Народної самооборони» Лілія Григорович.
Під час інтерв»ю пані Лілія, як професійний лікар, спробувала визначила симптоми, поставити діагноз та призначила лікування для «хворого» українського суспільства.
- 17 років незалежності, але куди ми йдемо?, - спитала Лілія Степанівна. - 80% державної власності, знаходиться в приватних руках. 70% депутатів у Верховній Раді представляють обслугу великого бізнесу. Чи зробить така Верховна Рада сама собі харакірі? Чи зможе прийняти нормальний закон, коли кожен там бачить його через призму – «мій завод, моя фабрика».
Коли хворий з діагнозом «тяжка форма амнезії» встає з ліжка, підходить до дзеркала, дивиться і не впізнає себе, то він недієздатний. Сьогодні наше суспільство недієздатне, тому що воно нагадує людину, яка втратила пам'ять. У нас немає сьогодні генетичної, національної, родової пам'яті. Це я кажу насамперед про себе, тому що я першу половину життя прожила у «совку», а другу половину – в незалежній Україні. Як Ви думаєте, яку я читала історію УРСР? Це була книжечка, яка мене навчила, що Павлик Морозов – це дуже добре, Мазепа і Петлюра – це дуже погано, Бога немає, є Радянський Союз.
Діагнозом від пані пані Лілія стало ствердження, що Україна, схожа на латиноамериканську державу, бо в нас фактично заблоковано розвиток середнього класу – основи держави.
Засоби лікування, які призначила лікар Григорович: на наступних виборах обов'язково «відкриті списки» для депутатів, прийняття Податкового кодексу (на думку депутата, держава має брати податки з товарообігу, адже вже навіть в Чернігові на дорогах виникають «корки» з імпортних іномарок, навколо міста виростають «замки». Проте до цієї справи варто підходити обережно, підіймати податок тим хто заробляє мільярди. А тим підприємцям, що заробляють тисячі, їм варто зменшити).
Головним недоліком був непрофесійний підбор кадрів – «проблема в коаліції не з кількістю, а з якістю!», - зазначила вона. Проте для неї «демократична коаліція це не пустий звук, а інструмент для системних змін для блага українського народу».
• Багато хто применшує роль коаліції, проте я залишаюся твердою коліціянткою. Ми будемо створювати її пятий раз, і двадцять пятий.
Покритикувала Лілія Григорович і партнерів по коаліції, зокрема виплату знаменитих компенсації по заощадженням – «юлькіни тищі».
• Треба було робити це диференційовано, по віку, чи по областях...Коли я бачила по телебаченню рекламні ролики 100 днів нового уряду, то подумала, що вони цілком підходять для рекламних роликів кандидата в президенти, але аж ніяк не звіт прем»єр-міністра. Спілкувався Олександр Ясенчук |
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
