Редакція "Сіверщини" добиралася сюди довго, але і вражень набралася багато. Крім спокою, який просто таки розлитий у повітрі цього райцентру і де голова районної адміністрації ходить на роботу пішки, тут неоране поле для нашої газети. Тому й інтерес був до нас не тільки на базарі, де передплачено кілька десятків газети, але й на зустрічах у державному лісгоспі та на взуттєвій фабриці. До речі, фабрика ожила, ставши приватною -- уже 100 працюючих на ній, завезено нове обладнання і буде розширення. Для Семенівки це надзвичайно важливо, бо тут більше й нема де працювати найнятим робітникам.

Настоятель місцевої парафії святого Василія Великого УПЦ Київського патріархату ієромонах Закхей показав нам хату -- церкву. Є надія, що буд кращий храм, але поки що стоїть рублена хата, підперта зсередини лагами...

У Семенівці -- найбагатше дерев"яне лиштво на віконницях, добрі люди, що чуються загалом українцями. "Сіверщина" буде тут постійно.