За чаєм і солодощами творчі працівники редакції почули від Володимира Ємця багато історій, які просто просяться в кіно. Скажімо, про його брата Анатолія -- під час війни він потрапив до Швеції, де закохався у місцеву дівчину. Далі -- тюрми та концтабори. І тільки коли впала совєтська імперія, Володимир Ємець практично випадково запізнався зі шведами, яких і попросив узнати про давню кохану брата.
Зустріч була фантастичною: Ельса йшла зі своїм чоловіком та спільним з Анатолієм сином і сказала своєму коханому російською:" Как же поздно ті приехалЮ когда я уже совсем старая!". .. А зустріч батька з сином -- шведо-українцем Ларсом була такою, що вони як вчепилися одне в одного, то їх треба було рознімати...

Нелегкою була доля і Володимира Ємця -- син репресованого священника Української Автокефальної православної Церкви завжди відчував на собі безвинну вину. Що тільки загартувало його характер і підняло його творчість на заслужену висоту -- Володимир Ємець єдиний в області народний художник України.

Зустрічі у редакції "Сіверщини" "Званий гість" мають бути регулярними.