У найближчі вихідні в Сербії відбудеться другий тур президентських виборів До нього вийшли, як і на попередніх виборах, «євроінтеґратор» Боріс Тадіч і націоналіст Томіслав Ніколіч. Причому Ніколіч, як і минулого разу, набрав у першому турі більше – 39%, тоді як Тадіч – 35%. Однак чотири роки тому Тадіч переміг – завдяки підтримці в другому турі ще одного авторитетного в країні політика, Воїслава Коштуніци, який зараз обіймає посаду прем’єр-міністра. Ключове гасло Тадіча – євроінтеґрація, тоді як Ніколіч виступає за союз із Росією та Китаєм і погрожує одразу ж розірвати дипломатичні відносини з будь-якою країною, яка визнає незалежність бунтівної сербської провінції Косово. Тим часом Європейський Союз цю незалежність уже фактично готовий визнати (про це «Народне слово» детально писало в листопаді минулого року) – чекає лише остаточних результатів сербських виборів. Усе «впирається» в Росію, з якою в Сербії давня дружба: на її підтримку й розраховує Ніколіч у контексті вкрай гострої для сербів косовської проблеми (ця провінція вважається колискою сербської державності, однак нині там переважна більшість населення – албанці-мусульмани, які й вимагають відокремлення). «Фішка» в тому, що політичні погляди Коштуніци дуже близькі до Ніколічевих, – тож, здавалося б, ім’я нового президента відоме наперед. Тим паче, що Росія нібито мусила б неодмінно підтримати саме проросійськи налаштованого кандидата – адже саме так вона скрізь і поводиться. Скрізь – та не там, де «пахне грішми». Бо «на кону» неабиякий куш – найбільша сербська газотранспортна компанія NIS. 25 січня, в перерві між першим і другим турами виборів, президент Сербії Боріс Тадіч і прем’єр Воїслав Коштуніца підписали в Москві угоду про продаж росіянам цієї компанії лише за мільярд євро – хоч експерти твердять, що ринкова ціна її як мінімум удвічі вища. Водночас Москва офіційно підтримала на виборах не промосковськи налаштованого Ніколіча, а нібито проєвропейця Тадіча, – і не без «підказки» Москви, того ж таки Тадіча підтримав і Коштуніца. Що скажуть на все це серби? Чи повірять вони знову Тадічу та Коштуніці, а заразом і Москві – змирившись водночас із надзвичайно болючою для нації втратою Косово (бо ж лише перемога Ніколіча може змусити європейців зачекати з визнанням незалежності провінції)? Побачимо, якими будуть остаточні результати виборів. Та якими б вони не були – справжнім їхнім результатом уже є підписана в Москві угода. Та угода, яка позбавляє Сербію газотранспортної системи і вкотре доводить те, що ми нібито всі давно знаємо: дружити з Москвою вигідно… лише самій Москві. Шкода, що серби цього так досі й не збагнули.
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
У найближчі вихідні в Сербії відбудеться другий тур президентських виборів 
