Депутати українського парламенту в інтерв’ю нашій газеті «Сіверщина» коментують висування Дмитра Медвєдєва кандидатом від провладних сил на президентські вибори в Росії.
Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, голова Національної спілки письменників України (фракція БЮТ):
— Я переконаний, що у Путіна відпрацьована колосальна схема, спрямована на його президентський егоцентризм, і я знав, що він виставить людину, дуже близьку йому і покірну йому. Він вибрав Медвєдєва. Це абсолютно близька йому людина, яку він вже промацав усіма своїми кадебістськими щупальцями. Я переконаний, що Медвєдєв побуде, може, рік чи рік з хвостиком, і буде знайдена причина, прийнятна для російського суспільства: що він або стомився, або у нього якісь там проблеми зі здоров’ям. І будуть призначені нові президентські вибори, після яких Путін приходить ще на два терміни.
— Зараз же на третій термін підряд балотуватися не можна?
— Так. А пропустивши рік, можна знову заходити на два терміни.
Лілія ГРИГОРОВИЧ (фракція «Наша Україна — Народна самооборона»):
— Авторитаризм був, є і буде, інакше цю федерацію з її величезними землями ніколи не втримати. А чи цей авторитаризм монархічний, чи такий, як зараз, це не має значення.
Юрій ГНАТКЕВИЧ, професор, член правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» (фракція БЮТ):
— Стара більшовицька традиція, яка, на жаль, є в Росії і у нас, — призначати виключно своїх людей. Безумовно, Путін знав давно, що треба призначити людину свою. Навіть не так, як це зробив Єльцин, тому що Путін не був людиною Єльцина в повному розумінні. А для Путіна потрібна абсолютно своя людина, якій він буде телефонувати, давати вказівки, що робити. Політика ж залишиться незмінною.
Юрій КОСТЕНКО, голова Української народної партії (фракція «Наша Україна — Народна самооборона»):
— Що означає це висування? Те, що наступним президентом Росії буде Медвєдєв.
— І що за цим усім стоїть?
— За цим стоїть єдина політика президента Путіна, який лише змінить формально свою адресу, але реально буде продовжувати визначати російську політику. Тобто в Росії нічого не зміниться внаслідок президентських виборів: політика щодо України і загалом політика щодо спроб встановити свою подальшу гегемонію, принаймні на пострадянському просторі.
— А як же розмови про якусь там демократизацію, лібералізацію Росії?
— Це розмови. Ви дивіться, як через 17 років після проголошення незалежності Росії вона повернулася до фактично єдиної політичної партії, тобто до тієї системи, яка була при комуністах. Тому що партія Путіна — це політичний монополіст, який контролює повністю все політичне життя країни.
У Верховній Раді позавчора депутатів розпитував Петро АНТОНЕНКО.
|
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
