Кажуть в тих населених пунктах, де стоять застави прикордонників, не має проблем з демографією, навіть навпаки. Багато народжується дітей-одинаків, без батьків. Чи вірне це твердження - ми вирішили перевірити. Тож і вирушили ми в Городню, невеличкий прикордонний районний центр, де завжди знаходиться безліч прикордонників.
Як повідомила у районному Центрі Соціальних Служб для
Сімї та Молоді, в минулому році на обліку в них стало з новонародженими дітьми 115 жінок, тільки восьмеро офіційно вважаються матерями-одинаками, тобто прикордонна зона ніяк не впливає. В районі нараховується 69 дітей-сиріт, та дітей які позбавлені батьківської опіки.
Провідний спеціаліст центру Тетяна Торіна розповіла, що в них діє «Школа молодої мами»: як тільки жінка стає на облік в гінеколога, їй вручають обліковий листок, який нагадує «залікову книгу». Майбутня мама повинна відвідати шість занять на вибір, які проводять спеціалісти, наприклад з дієтології, лікарі, заняття проходять по-різному, іноді навіть у вигляді відеолекторія.
- А чи всі мами ходять до «Школи»?
- Майже всі, зараз мами стали більш відповідальні, діти народжуються заплановані, мами переважно з вищою освітою. Самі прибігають до нас, питають як пеленати дитину, як харчувати. Ми відкрили консультаційні пункти в пологовому будинку, жіночій консультації. Якщо нам не приносять обліковий листок з підписами спеціалістів про відвідування лекцій, то ми не підписуємо їм лікарняний листок. Хоча не всі народжують в нас, приблизно 160 жінок народжували в Чернігові, але в них діє аналогічна програма. Коли народжується дитина, кожна мама отримує невеличкий подарунок – кофтинку, книжечку, а разом з цим проводимо бесіду-консультацію. На теми раді, чи не раді дитині, здорова вона чи ні, яка психологічна атмосфера в сімї, які побутові умови, чи має намір мати полишати дитину?
- А як стосовно жінок, які не зовсім відповідально ставляться до виконання своїх материнських обов’язків?
- На жаль, є й такі. 8 тис грн, які отримує мама як допомогу, це дуже багато, особливо для неблагополучних сімей. Народження дітей вони перетворили на спосіб заробітку: народила дитину – отримала допомогу, відразу ж завагітніла, через рік друга, і так далі…
- Багато таких у вашому районі?
- Вже таких сімей є декілька, це наші «сатаціонарні» клієнти, з ними працювати дуже важко. Від нас постійно щось вимагають, заявляють - «А ви мені обовязані, в мене п’ятеро дітей, дайте мені основу!». Розвозимо їм допомогу, наприклад в селі Макишин є сімя в якій 10 діток – вони всі нагодовані, хоч і біднувато живуть, але чистенькі, доглянуті. Двоє з них працюють, двоє вчаться в професійно-технічному училищі, з такими сім’ями приємно працювати.
В с. Пекурівка зовсім інша ситуація, діти їздять в Італію, допомагаємо їм, а мама все незадоволена.
І все таки не полишала мене думка, що можливо неправильно, що я поїхав у Городню, можливо в іншому селищі прикордонники все ж таки допомагають. Вирішив дізнатися яка ж ситуація в с.Дніпровське Чернігівського району, про яке колись писала, на жаль і там мене розчарували. За минулий рік там народилось 11 немовлят, це ніскільки не перевищує середні показники по району.
Звернув увагу я і на Щорс. Теж прикордонне містечко, може справи там ліпші? Юлія Жукова, теж працівник районного центру, поінформувала, що в них за минулий рік народилося 180 немовлят, на обліку з немовлятами в них стоїть одна розведена жінка, та три жінки неодружені. Щорський центр піклується про малюків, з 2000 року надаються послуги різноманітних спеціалістів, надаються молодим мамам різноманітні консультації психолога, педіатра. Проводиться обов’язкове анкетування породіль, надається допомога, наприклад вручають «Пакунок малюка», а багатодітним сім’ям передають гуманітарну допомогу.
Олександр ЯСЕНЧУК |
2007 © Олександр Майшев
Меню сайту
