Зате домашніх завдань у них - утричі більше Батьки Бондарівських учнів 21 травня їздили в обласне управління освіти з проханням допомогти їхнім дітям отримувати якісну освіту. Оскільки у селі діє ЗОШ І-ІІ ст., але діти в ній навчаються не в класах, а в групах, оскільки кількість дітей дуже мала - загалом у Бондарівській школі навчаються 16 учнів. А згідно Кабмінівських інструкцій навчання у групах досить обмежене - наприклад, школярі молодших класів мають займатися предметами всього 5 годин, тобто по 1 уроку на день. А програму за цей час треба пройти всю, тож левова частка процесу освоєння знань має лягати на самостійне вивчення предметів. Звісно, таке не влаштовує батьків. Тож правди шукали в області. Там ситуацію пообіцяли вивчити і дати відповідь. Місцеве керівництво вирішення проблеми бачить у таких варіантах: створити при Бутівській ЗОШ І-ІІ ст. інтернат, де упродовж тижня бондарівські діти б жили, навчаючись у місцевій школі; або відремонтувати дорогу від Бондарівки до Бутівки, щоб щодня учнів возити. Але вартість такого ремонту вимірюється мільйонами. - Звісно, це не метод, коли діти так мало вчаться у школі, - розповідає директор Бондарівської ЗОШ І-ІІ ст. Валентина Алексенко, - але ж ми нічого не можемо вдіяти. Батьки придумали ще й третій варіант: возити дітей у Прачі (Борзнянський район) за 7 км від нашого села. Поїхали туди, директор школи радий забрати дітей, але ж немає в них шкільного автобуса. Тим більше, це інший район, тож він радить просити автобус в області. Там батькам сказали, що на такий варіант надій мало. Особисто я вважаю, що найкращим для всіх буде все-таки подальше існування нашої школи. Вчителі згодні безплатно працювати і більше годин з учнями, якщо в них буде таке бажання. Здавати дітей в інтернат батьки категорично “проти”. Возити по тій дорозі 10 км - неможливо, грунтівкою - менше, але як проїдеш навесні і восени? Поки це питання зависло. А ми своїми силами робимо ремонт у школі, готуємо її до нового навчального року. Так нам порекомендував Михайло Корнійович, який запевнив, що школу нашу не закриють. Цього 1 вересня до нас прийде один першокласник. Найкращим вирішенням цієї проблеми було би збільшення кількості дітей, тоді би з груп утворилися класи, і все було би нормально. Але останні роки молоді сім’ї почали покидати село у пошуках роботи. Сім робочих місць, які зараз є в школі, теж погано би було втрачати.
2008 © Олександр Майшев
Меню сайту
