Для того, щоб газета була із фотографіями, користуюсь цифровим фотоапаратом. Минулої п’ятниці за збігом обставин довелось купувати нові акумулятори до нього. Пішла в один з магазинів електроніки, послугами якого майже ніколи не користувалась. Заплатила гроші, прийшла додому і виявила, що фотоапарат на них не працює. Не ввімкнувся він і після зарядження акумуляторів. Всяке буває, схожу в магазин з’ясую. Пішла в понеділок. Дівчина-продавець сама розібратися не захотіла, а подзвонила до власника відділу магазину. Він сказав, що особисто розбиратиметься і обміняти акумулятори їй не запропонував. Призначили зустріч з ним на середу. Прийшла. І замість вибачень, що мені довелося мати проблеми через їхню покупку, почула обурення і хамське ставлення господаря, який подивився на мене “по-вовчи” і випалив, що міняти нічого не буде, доки не переконається, що вони дійсно не працюють. Я дала йому фотоапарат - перевіряйте. Не ввімкнувся. Тоді він висунув версію, що в мене, може, не робить зарядний пристрій. Я знаю, що він робить, бо позичені акумулятори зарядив, але ж розумію, що моє слово - не гарантія. Вставляємо горе-покупку в нове зарядне - і хлопець знову відправляє мене додому. “Прийдете завтра”, - випалив. За якісь 34 грн. мене ганяли туди - сюди три рази. Вибачення я не почула, а з магазину вийшла із зіпсованим настроєм. Бо справа не в 34 гривнях, а в тому, що без цієї покупки матиму мороку ще на одну добу.
2009 © Олександр Майшев
Меню сайту
