У середу депутати ділили бюджет. За це й голосували. Чи всі депутати розуміли, за що саме вони голосують, хтозна. Що за гроші, то напевно ж знали. Але змоги порахувати й переконатися у тому, що тому треба стільки, а тому стільки, депутатам не дали.
Я розумію так: живуть собі депутати кожен у своєму селі. Працює кожен на своїй роботі. Навряд чи хто в свій позаробочий час ретельно вивчає потреби державних структур району.
І раптом оголошення: 30 січня - сесія. Будете одну суму грошей ділити на всіх.
Приїхали і вмостилися у залі засідань. Кожному видали порядок денний та проекти рішень, підписаних головою ради Василем Волошком. Читайте, мовляв.
Я не депутат, але ті папірці теж попросила подивитись. Читаю один абзац: “Районна рада вирішила затвердити загальний обсяг видатків районного бюджету на 2008 рік у сумі 35790780 грн., у тому чмслі обсяг видатків загального фонду у сумі 34742280 грн. та видатків спеціального фонду бюджету - 1048500 грн. за функціональною (додаток №2) та відомчою (додаток №3) структурою бюджету.” І посилання на додатки зустрічаються мало не в кожному абзаці. Де ж вони ці додатки? Може, всі таке подумали, але запитати захотів тільки шаболтасівський депутат Микола Тібеж. “Як нам голосувати, не розібравшись? - поцікавився він у президії. - Дали нам голі папірці. Де цифри?!”
Але керівництво депутатського корпусу вирішило додатків у руки кожному депутату не давати, а обмежитись виступом найкомпетентнішого фінансиста Валентина Очередька. Він зачитав, кому скільки попадає. А ви на слух сприймайте названі шестизначні суми, аналізуйте, справедливо оцінюйте зі швидкістю звуку, й одразу підводьте руки.
Пошуміли. А шум спричинило обурення голови фракції “Наша Україна” Сергія Христенка, який зранку був на засіданні комісії і встиг ввійти в курс деяких питань. Він і висловив свою незгоду з тим, що на газету “Вісті Сосниччини” дають 85 тисяч грн., що більше, ніж торік. Христенка підтримав і авдіївський сільський голова Адаменко. Посперечатися викликався редактор тієї газети і пообіцяв прокритикувати роботу приватних підприємців.
Аж тут Волошко закликав голосувати - і всі дружно підняли руки. “Одноголосно!” - підсумував голова. А тепер читайте, кому скільки грошей попало з райбюджету:
освіті - 10 978 200 грн.;
культурі - 125 900 грн.;
медицині - 5 697 400 грн.;
газеті “Вісті Сосниччини”
- 85 000 грн.;
радіомовленню “Сосниця” -
35 000 грн.;
органам управління - 501 000 грн.;
Територіальному центру із стаціонарним відділенням -
1 519 900 грн.
Це все, що я встигла записати на слух із виступу Валентина Очередька. До речі, не бачила, щоб це робив хтось із присутніх депутатів. Ледь не забула про ще одне. Одна депутатка встала і попросила виплачувати гроші на дорогу до Сосниці по-чесному. А то кому по 40 гривень дали, а кому тільки по 20. Довелось на засіданні сесії голові ради пояснювати, що 40 гривень платять тим депутатам, які приїжджають не тільки на засідання сесії, а ще й на засідання комісій. Бачите? Не всі навіть із двадцятьма гривнями можуть розібратися. А ще за такі тисячі голосують! Світлана Душик | 
2009 © Олександр Майшев
Меню сайту
