- Дорога редакція! У нашому селі теж живуть люди. У Бондарівці налічується 88 жилих дворів, майже 180 людей. Більшість із них - пенсіонери. Уже не один рік дорога до нашого села недієздатна, м’яко кажучи. Ямки на трасі від Бутівки по пояс. Транспорт по цій асфальтівці їздити ніяк не може. Тому водії багато років обирають грунтівку понад цим асфальтом. Але похизуватися рухом транспорту село аж ніяк не може. Автобуси не ходять сюди вже давним-давно. Тому людям доїхати до райцентру - суцільна біда. А от цим літом Сосницьке АТП зробило нам подарунок. Яка краса - сісти в автобус і їхати до Сосниці з упевненістю, що цього ж дня можна без головного болю повернутися назад. Хоч автобус ходив всього раз у тиждень, у п’ятницю, але нам було дуже зручно. Іноді їхало з Бондарівки по 10-13 людей. І от таке щастя тривало не довго. Через місяців два-три автобусний рейс до Бондарівки зняли. Пояснили, що він збитковий, та ще й дорога погана. А нам так треба автобус. Ми згодні платити за проїз д більше, ніж 3,50 грн., аби тільки можна було їхати. Щодо дороги, то вона погана не тільки у нас. І до Кудрівки ямка на ямці. Може, хоч якось можна вирішити це питання позитивно? Ну нехай ще спробують їздити грунтівкою. Зрозумійте нас, будь ласка. Жителі Бондарівки. Коментує Володимир Кравченко, директор ЗАТ Сосницьке АТП №17452: - Я прекрасно розумію цих людей і співчуваю їм. Звісно, несправедливо робити жителів Бондарівки обділеними, але ми нічого не можемо вдіяти. Ми тільки за наявність рейсу, але автобусу немає по чому їхати. Дорога до Бондарівки провалилась на той світ ще за радянських часів. Влітку ми спробували поїздити до села лугом по грунтівці, доки було сухо і не пішли дощі. А от після останнього плачевного рейсу, під час якого на тій дорозі поламалась навпіл ресора, ми зупинили рух до села. Це ж полігон для випробовування танків! Витрачати через це щодня по півтори тисячі на ресори? Ні. Їздитимемо до Бондарівки хіба що, коли купимо бронетранспортер чи танк. А коли відремонтується дорога - із превеликим задоволенням. До того ж служба, яка відповідає за безпеку руху, тобто ДАІ, нам ніколи не дасть дозволу перевозити людей по тій дорозі, яка не відповідає нормам. А їздити нелегально - це справа не для нас. Подібне питання виникало минулого року щодо автобусного рейсу на Задесення. І воно поз итивно не вирішилось. А щодо ціни, то підвищити тарифи до 10 грн. з 3,50 грн., як пропонують жителі Бондарівки, ми не маємо права. Існують певні правила. Якщо ж ми зробимо білет до Бондарівки ціною 10 грн., то до Бутівки треба робити 8 грн., до Великого Устя - 6 грн., до Малого Устя - 5 грн. - тобто підняти ціни на весь маршрут. Такого ми робити не можемо. Чи буде ремонтуватись дорога до Бондарівки, відповідає Анатолій Худяков, начальник Сосницької ДЕД: - Зробити дорогу до Бондарівки? Це нереально. По-перше, зараз усі кошти направлені на ремонт великих магістралей, а конкретно - на ремонт московської траси). І щоб привести дорогу до Бондарівки в порядок, треба дуже великі кошти. По-друге, наша служба - підрядна організація. Чернігів нам замовляє, а ми - виконуємо. Отож на сьогодні на ремонт жодної із сільських доріг замовлень не було. Але наскільки мені відомо, на черзі дорога до Вільшан та до Кудрівки. А до Бондарівки вона дійде дуже нескоро.
2009 © Олександр Майшев
Меню сайту
