Попередження про шторм передавалися всього двічі Павло Павлович Мисік - спостерігач гідрометеопосту, який існує в Кудрівці з 1936 року. Більше у Сосницькому районі такого немає ніде. Навіть на Десні. Суть роботи Павла Павловича - робити заміри рівня води в Убеді, записувати кількість опадів, наявність паморозі і т.і. і повідомляти про все у Чернігів. Про те, що чоловік робить на річці - зрозуміло, а про те, чого він ходить по полю й по лісу, і сусіди іноді питають. Отож з нагоди Дня працівників гідрометеорологічної служби й розмовляємо з представником передвісника погоди Павлом Мисіком. - Те, що я роблю зараз, навіть в часи війни робили. Першою цю роботу виконувала жінка мого рідного дядька Ольга Василівна Зуй. Вона передала у спадок роботу своєму середньому сину Василю. Коли він одружився і виїхав до Миколаєва, то піти на цю роботу запропонували моїй матері Ользі Іванівні Мисік. Вона доробила до пенсії і вирішила передати справу мені. А я на той час працював завклубом у селі. Віддав роботі у Будинку культури 20 років. Подумав і вирішив змінити роботу, щоб не зраджувати такій собі сімейній професії. Тим більше мені і цікаво було робити всі ці заміри, спостерігати за зміною погодних умов. З іншого ж боку приваблює те, що на цій роботі немає ні підлеглих, ні начальників. На себе самого понадіявся, сам зробив, сам відповів. Щоправда, роботу цю ми й тепер називаємо сімейною, бо участь у ній і досьогодні беруть мої батьки. Мати допомагає кодувати показники за спеціальними формулами, батько - вивезти необхідне обладнання до річки. Весною, тільки починає танути сн іг, інформацію передаємо до Чернігова щодня. Відбиваємо телеграми про рівень води в Убеді - скільки підйом, скільки спад, скільки опадів - снігу й дощу. А був час, коли звітували й до Києва. А взимку з моменту залягання снігу і до нового року заміри робимо 10 й 20 числа кожного місяця. Фіксуємо висоту снігу та його вагу у ста точках на полі і в п’ятдесяти точках снігопокриву по лісу. Отож буває, люди перепитують, чого то я ходжу полем та лісом. Все це треба встигнути зробити до обіду, а після обіду - передати всі дані до Чернігова. Тепер ми це робимо по мобільному телефону. А після нового року інформацію треба передавати через кожні 5 днів. - А коли повінь? - Навесні у періоди повені рівень води треба вимірювати тричі - о восьмій ранку, о восьмій вечора й о другій ночі. Для цього у нас є човен. І у випадку ливня, коли опадів випадає більше 50 см, передаємо сигнал про шторм. - За роки моєї служби шторм був двічі, - каже Ольга Іванівна. - А обладнання те, що на річці, у безпеці? - Пробували вже вкрасти металеві стовпці. Відкопали на півметра, а тоді передумали. Бо стовпці в землі аж на півтора метри, копати треба довго. - Спостерігати за погодою - Ваше хобі? - Це - моя робота. А хобі - мисливство. Люблю полювати на зайців. І люблю просто побути на природі, де я справді відпочиваю і отримую задоволення. - А кому Ви передасте гідрометеопост, коли прийде час, синам? - Якщо схочуть. Бо і Богдан, і Тарас - майбутні стоматологи. А дружина Антоніна Дмитрівна - вчитель. Отож, як кажуть, буде видно по погоді.
Світлано, ти ж би написала -- що він наспостерігав в плані прогнозу? Як стільки років з річкою живе -- то вже ж повинен би передбачати яким буде літо? А весна? А риба в Десні ще водиться? А що воно таке -- шторм на річці?
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
2009 © Олександр Майшев
Меню сайту
